Польща
Колишній в’язень: «Аушвіц» просувався маленькими кроками, поки не сталося те, що сталося»

«Я один із небагатьох живих, який пробув у цьому місці майже до останнього моменту перед визволенням. 18 січня почалася моя евакуація з табору «Аушвіц», яка через кілька днів виявилася маршем смерті для більше, ніж половини моїх приятелів по ув’язненню, в колоні зі 600 людей», – сказав Маріан Турський під час заходів з нагоди 75-ї річниці визволення колишнього нацистського концтабору та табору смерті «Аушвіц-Біркенау».

Турський – один із осіб, які вижили та взяли участь у заходах із нагоди 75-ї річниці визволення німецького нацистського концтабору та табору смерті.

Маріан Турський під час церемонії в музеї «Аушвіц» сказав, що масове винищення євреїв у таборах наближалося невеликими кроками. Він нагадав, що нацистська Німеччина крок за кроком обмежувала права євреїв, а суспільство до цього звикало.

«Було заборонено наймати євреїв на роботу, заборонено еміграцію, а тоді почалися відправки до гетто в Ризі, Каунасі, до мого гетто – лодзького Літцманштадту. «Аушвіц» не з’явився з нічого. «Аушвіц» наближався, крокуючи маленькими кроками, доки не сталося те, що тут сталося», – сказав Турський.

Він також процитував слова іншого в’язня, що вижив, італійського єврея, письменника Прімо Леві: «Це сталося, це означає, що це може статися, це означає, що це може статися де завгодно, у всьому світі».

За його словами, в Європі ми здебільшого сягаємо корінням до іудео-християнської традиції, тому і ті, що вірять, і агностики чи атеїсти приймають за цивілізаційний канон десять заповідей: «Мій друг Роман Кент, який виступав тут п’ять років тому, (...) придумав одинадцяту заповідь, яка є досвідом Шоа, досвідом Голокосту, досвідом цієї страшної епохи зневаги: не будь байдужим».

Колишні в’язні були найважливішими учасниками заходів із нагоди 75-ї річниці визволення табору. В заходах у наметі поблизу, розбитому над Брамою смерті, беруть участь приблизно 4 тис. осіб, зокрема майже 200 колишніх ув’язнених і члени понад 50 державних делегацій.

Маріан Турський народився 26 червня 1926 р. в Друскінінкаї в сім’ї польських євреїв під іменем Моше Турбович. Після початку війни разом із родиною опинився в гетто в Лодзі. Члени його сім’ї були вивезені до «Аушвіцу». Із гетто в Лодзі його депортували лише в серпні 1944 р. одним із останніх конвоїв до «Аушвіцу».

У січні 1945 р. Маріан Турський пережив марш смерті до Бухенвальда, а у квітні, коли американська армія наблизилась до табору, другий марш до Терезієнштадту. Там, хворого від тифу, його звільнили росіяни.

Маріан Турський працює в Єврейському історичному інституті, Асоціації євреїв-ветеранів і жертв Другої світової війни та Міжнародній раді «Аушвіцу». У 1997 р. він був нагороджений Командорським хрестом із зіркою Ордену Polonia Restituta, у 2007 р. – Хрестом Заслуги першого класу ордену «За заслуги» ФРН за діяльність у польсько-німецьких відносинах.

Джерело: TVP Info

«Я один із небагатьох живих, який пробув у цьому місці майже до останнього моменту перед визволенням. 18 січня почалася моя евакуація з табору «Аушвіц», яка через кілька днів виявилася маршем смерті для більше, ніж половини моїх приятелів по ув’язненню, в колоні зі 600 людей», – сказав Маріан Турський під час заходів з нагоди 75-ї річниці визволення колишнього нацистського концтабору та табору смерті «Аушвіц-Біркенау».

Схожі публікації
Сьогодні з нагоди 78-ї річниці повстання у Варшавському ґетто у столиці Польщі тривають заходи на честь героїв тих подій.
Ця подія вважається символічним початком польської держави та Католицької церкви. У 2019 р. польський парламент встановив 14 квітня державним святом.
Анджей Дуда вшанував перед Катинським пам’ятником жертв сталінських розстрілів.
Археологи почали підйом із дна Боденського озера човна віком понад 4000 років. Доісторичний човен із липового дерева – це археологічна сенсація.
«Якщо хтось каже, що мій уряд, цей чи попередній, або будь-який інший уряд Республіки Польща є антисемітським, нехай візьметься за розум. З невігласами немає про що розмовляти», – каже Якуб Кумох, польський політолог, журналіст і дипломат.
Президент Анджей Дуда 24 березня зустрівся з представниками Польського інституту міжнародних справ (PISM).
У цей день Польща та Радянська Росія підписали мирний договір, який завершив польсько-більшовицьку війну та позначив межі польської держави на сході.
15 березня 1948 р. комуністична влада в жорстокому процесі засудила одного з найбільших польських героїв, офіцера Армії Крайової Вітольда Пілецького до страти пострілом у потилицю. Його тіло досі не знайшли.
Перша у Великобританії постійна загальнодоступна виставка, присвячена участі польських пілотів у битві за цю країну під час Другої світової війни, буде відкрита в бункері битви за Великобританію в Західному Лондоні.