НАТОскоп
«DGP»: Солдати США біля кордонів Росії – це сигнал для Кремля

За словами аналітика Томаса О’Доннелла, військові США у Польщі – це попередження Кремлю, і їх достатньо, аби Путін подумав двічі, перш ніж щось робити.

«Рішення про збільшення американської військової присутності у Польщі логічно випливає зі Стратегії національної безпеки США за грудень 2017 року, згідно з якою пріоритетом Вашингтону більше не є війна з тероризмом і ситуація на Близькому Сході, а суперництво з Китаєм та Росією. Тому цілком природно, що США переміщують свої війська та збільшують військову присутність у країнах, що знаходяться ближче до Росії – країнах Балтії, Польщі, Румунії», – говорить в інтерв’ю виданню «Dziennik Gazeta Prawna» аналітик міжнародних справ та енергетичного ринку, викладач приватного університету Hertie School of Governance у Берліні Томас О’Доннелл.

Експерт при цьому наголошує, що «з військового погляду, розгортання занадто великої кількості військових дуже близько до кордону з потенційним ворогом є небезпечним, оскільки існує ризик, що їх потенційно можна досить швидко знешкодити». За його словами, є також тактична причина, аби утримувати частину військ трохи далі від кордону з Росією. Цим він пояснює скепсис деяких американських командувачів щодо швидкого переміщення великого числа солдатів до Польщі. «Не забуваймо, що солдати, розміщені у Польщі, – це своєрідне попередження Кремлю. Їх достатньо, аби Путін подумав двічі, перш ніж щось робити. Однак їх недостатньо – навіть після збільшення контингенту – аби зупинити перший удар. Правило тут просте: якщо Росія вирішить напасти на Польщу і американські солдати загинуть під час атаки, це означатиме війну з усією міццю США. Ані президент, ані Конгрес не вагатимуться ані миті», – вважає він.

Аналітик пояснює, що частина американських командувачів скептична щодо постійної присутності військ США у Польщі, позаяк вони не хочуть, аби Америка і НАТО були стороною, яка однозначно порушить угоду про взаємовідносини між Північноатлантичним альянсом та Росією за 1997 рік.

Водночас Томас О’Доннелл підкреслює, що війни Росії в Грузії та Україні були порушенням усіх правил, але з юридичного погляду вони не відступали від договору 1997 року, бо Тбілісі та Київ не були його сторонами.

Експерт теж звертає увагу, що Німеччина нині вже є потенційною фронтовою країною, однак вона має дуже велике значення як логістичний і постачальний хаб. Він каже, що з усіх воєнних сценаріїв, які розглядають, найбільш реалістичним є такий, що війна з Росією може початися тільки тоді, якщо США вступлять у конфлікт з Китаєм у Південно-Китайському морі.

«Тоді Кремль може прагнути до узаконення доконаних фактів і захопити певні території у державах колишнього Варшавського договору, сподіваючись, що європейські країни не реагуватимуть. За американською Національною стратегією безпеки, роллю Німеччини було би тоді забезпечення можливості прийняття великої кількості техніки та американських військ. А тому важливо, аби Німеччина зберігала інфраструктуру, яка дозволить це зробити. Стратегічно – це найважливіша роль Німеччини», – пояснює експерт. О’ Доннелл додає, що виведення військ з Німеччини у короткостроковій перспективі не впливає значно на зменшення рівня безпеки у цій країні, але може зменшити операційні можливості НАТО.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Інститут Роберта Коха повідомив, що в період із 6 квітня до 28 червня в Німеччині через спеку померли 5120 осіб.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
Для поляків, які розглядають можливість еміграції, США вже не є країною першого вибору. Про це свідчать результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS.
США можуть поділити НАТО на союзників першої та другої категорій. Таке припущення в норвезькій газеті VG зробила Анна Вісландер з американського аналітичного центру Atlantic Council.
Центральне командування ВМС США повідомило 18 червня про скасування блокади іранських портів.
На зустрічі міністрів оборони країн НАТО він закликав до перезавантаження Північноатлантичного альянсу, який мав би перетворитися на «НАТО 3.0», здатне відбити будь-яку загрозу.