У Варшаві вшанували пам'ять загиблих за незалежність Польщі членів підпільної організації «Свобода і незалежність».

Урочистою зміною варти перед Могилою Невідомого солдата, пам’ятною перекличкою та почесним залпом у Варшаві у середу вшанували так званих незламних солдатів під час святкування 75-ї річниці створення польської цивільно-військової антикомуністичної організації «Свобода і незалежність» (пол. Zrzeszenie Wolność i Niezawisłość).

Діячам та солдатам незалежницького підпілля вручили почесні медалі «Pro Bono Poloniae» і «Pro Patria». Одну з них отримав Вальдемар Новаковський під псевдонімом «Ґацек», який сказав, що відчував необхідність боротися з комуністами: «Це було просто необхідно, не можна було це так просто залишити, ніби все було гаразд, а насправді увесь той соціалізм був жахом… А сталінський період… Ще багато речей залишаються невідомими, їхні вбивства, судові процеси… Це був страшний режим».

У листі, зачитаному на площі Юзефа Пілсудського, президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що після 75 років зрозуміло, що люди незалежницького підпілля були патріотами. Лист прочитав віцеголова Бюро національної безпеки Даріуш Ґвіздала: «Члени «Свободи і незалежності» та інших незалежницьких організацій повернулися в суспільну свідомість як ті, кого вільна Польща хоче ставити за зразок і приклад для наступних поколінь. Сьогодні вже немає жодних сумнівів щодо того, хто тоді, 75 років тому, був патріотом, а хто – зрадником».

Ексміністр оборони Польщі та старший маршалок Сейму Антоній Мацеревич нагадав, що комуністична пропаганда хотіла знеславити проклятих солдатів та знищити пам’ять про них: «Так їх власне назвали – «союзниками Гестапо». Йшлося не тільки про їхнє знищення та вбивство, йшлося про вбивство їхньої пам’яті, пам’яті солдатів незалежної Польщі, пам’яті про незалежну Польщу, справжню Польщу. Але ви не здалися!»

У післявоєнній Польщі під владою комуністичної диктатури організація «Свобода і незалежність» діяла в підпіллі. Організація прийняла тоді велику частину наявних підпільних структур і швидко розрослася до приблизно 20 тис. членів. Формально вона була незалежною від уряду Польщі у вигнанні, передавала на Захід отримані матеріали щодо політичної, економічної та військової ситуації у країні. Головною політичною ціллю організації було проведення вільних виборів (гарантованих Великою трійкою у Ялті) і передача організаційних структур легальній владі Польщі.

1 березня 1951 р. після жорстокого слідства, що завершилося смертним вироком, у мокотовській в’язниці пострілом у потилицю були страчені сім членів керівництва підпільної організації «Свобода та незалежність». День їхньої страти за ініціативою президента Інституту національної пам’яті Януша Куртики став польським національним днем пам’яті проклятих солдатів.

Джерело: Українська служба Польського радіо