Польща
75-річчя створення антикомуністичної організації «Свобода і незалежність»

У Варшаві вшанували пам'ять загиблих за незалежність Польщі членів підпільної організації «Свобода і незалежність».

Урочистою зміною варти перед Могилою Невідомого солдата, пам’ятною перекличкою та почесним залпом у Варшаві у середу вшанували так званих незламних солдатів під час святкування 75-ї річниці створення польської цивільно-військової антикомуністичної організації «Свобода і незалежність» (пол. Zrzeszenie Wolność i Niezawisłość).

Діячам та солдатам незалежницького підпілля вручили почесні медалі «Pro Bono Poloniae» і «Pro Patria». Одну з них отримав Вальдемар Новаковський під псевдонімом «Ґацек», який сказав, що відчував необхідність боротися з комуністами: «Це було просто необхідно, не можна було це так просто залишити, ніби все було гаразд, а насправді увесь той соціалізм був жахом… А сталінський період… Ще багато речей залишаються невідомими, їхні вбивства, судові процеси… Це був страшний режим».

У листі, зачитаному на площі Юзефа Пілсудського, президент Польщі Анджей Дуда наголосив, що після 75 років зрозуміло, що люди незалежницького підпілля були патріотами. Лист прочитав віцеголова Бюро національної безпеки Даріуш Ґвіздала: «Члени «Свободи і незалежності» та інших незалежницьких організацій повернулися в суспільну свідомість як ті, кого вільна Польща хоче ставити за зразок і приклад для наступних поколінь. Сьогодні вже немає жодних сумнівів щодо того, хто тоді, 75 років тому, був патріотом, а хто – зрадником».

Ексміністр оборони Польщі та старший маршалок Сейму Антоній Мацеревич нагадав, що комуністична пропаганда хотіла знеславити проклятих солдатів та знищити пам’ять про них: «Так їх власне назвали – «союзниками Гестапо». Йшлося не тільки про їхнє знищення та вбивство, йшлося про вбивство їхньої пам’яті, пам’яті солдатів незалежної Польщі, пам’яті про незалежну Польщу, справжню Польщу. Але ви не здалися!»

У післявоєнній Польщі під владою комуністичної диктатури організація «Свобода і незалежність» діяла в підпіллі. Організація прийняла тоді велику частину наявних підпільних структур і швидко розрослася до приблизно 20 тис. членів. Формально вона була незалежною від уряду Польщі у вигнанні, передавала на Захід отримані матеріали щодо політичної, економічної та військової ситуації у країні. Головною політичною ціллю організації було проведення вільних виборів (гарантованих Великою трійкою у Ялті) і передача організаційних структур легальній владі Польщі.

1 березня 1951 р. після жорстокого слідства, що завершилося смертним вироком, у мокотовській в’язниці пострілом у потилицю були страчені сім членів керівництва підпільної організації «Свобода та незалежність». День їхньої страти за ініціативою президента Інституту національної пам’яті Януша Куртики став польським національним днем пам’яті проклятих солдатів.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
72-річного чоловіка затримали поліціянти за торгівлю наркотиками. Житель Воломінського повіту пояснював столичним криміналістам, що хотів «підзаробити до низької пенсії», якої він соромився перед ріднею.
Сьогодні з нагоди 78-ї річниці повстання у Варшавському ґетто у столиці Польщі тривають заходи на честь героїв тих подій.
Наступного тижня президент Польщі Анджей Дуда зустрінеться у Варшаві з очільницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
У Варшаві, біля рондо Дмовського, розпочав роботу лічильник «коптилок», які потрібно ліквідувати. Крім кількості котлів, які не відповідають нормам, він показує, скільки днів залишилося до 2023 р., коли їх використання в Мазовецькому воєводстві буде порушенням закону.
Столиця отримає у 35 разів менше коштів, ніж інші польські міста. Це може означати, що, наприклад, будівництво третьої лінії столичної підземки може значно зміститися в часі.
Ця подія вважається символічним початком польської держави та Католицької церкви. У 2019 р. польський парламент встановив 14 квітня державним святом.
Анджей Дуда вшанував перед Катинським пам’ятником жертв сталінських розстрілів.
Президент Анджей Дуда опублікував послання у зв’язку з Днем пам’яті жертв Катинського злочину.
У неділю у Львівському кафедральному соборі згадали жертв цих двох трагічних подій.