Переважна більшість – це особи польського походження з Казахстану. На репатріацію очікують ще приблизно 6 тис. осіб за межами Польщі.
Цього року до Польщі, тобто на Батьківщину предків, повернулися 530 репатріантів – менше, ніж протягом попередніх двох років, адже перешкодою стала пандемія коронавірусу. Більшість – це особи польського походження з Казахстану.
Процес репатріації був ускладнений із двох причин. Представник польського уряду у справах репатріації Бартош Ґродецький сказав: «Подання документів на репатріаційну візу тепер не є таким простим. Це стосується роботи консульства, передусім у Нурсултані, тому що репатріаційний процес охоплює передусім Казахстан. Генеральне консульство Польщі є також в місті Алмати».
Другим фактором, що обмежує репатріацію, є обмеження можливості прибуття до Польщі. Цього року зорганізовано два спеціальні авіаперевезення. Репатріантів розміщено в адаптаційних центрах у містах Сьрода Вєлькопольська та Пултуськ. «Створення таких адаптаційних центрів дуже полегшило приїзд репатріантів до Польщі», – наголосив Бартош Ґродецький.
Репатріанти перебувають в адаптаційному центрі від трьох до шести місяців. Опісля отримують доплату з державного бюджету, щоб купити або зняти квартиру.
2018 р. до Польщі повернулися 765 репатріантів, а 2019 р. – 877. Зараз на репатріаційний процес очікують приблизно 6 тис. поляків за межами Польщі. Їхні родини у ХХ ст. примусово поселено на території СРСР. Депортації і заслання були особливо посилені в період правління Сталіна.