Польща і світ
Цього року до Польщі повернулися 530 репатріантів

Переважна більшість – це особи польського походження з Казахстану. На репатріацію очікують ще приблизно 6 тис. осіб за межами Польщі.

Цього року до Польщі, тобто на Батьківщину предків, повернулися 530 репатріантів – менше, ніж протягом попередніх двох років, адже перешкодою стала пандемія коронавірусу. Більшість – це особи польського походження з Казахстану.

Процес репатріації був ускладнений із двох причин. Представник польського уряду у справах репатріації Бартош Ґродецький сказав: «Подання документів на репатріаційну візу тепер не є таким простим. Це стосується роботи консульства, передусім у Нурсултані, тому що репатріаційний процес охоплює передусім Казахстан. Генеральне консульство Польщі є також в місті Алмати».

Другим фактором, що обмежує репатріацію, є обмеження можливості прибуття до Польщі. Цього року зорганізовано два спеціальні авіаперевезення. Репатріантів розміщено в адаптаційних центрах у містах Сьрода Вєлькопольська та Пултуськ. «Створення таких адаптаційних центрів дуже полегшило приїзд репатріантів до Польщі», – наголосив Бартош Ґродецький.

Репатріанти перебувають в адаптаційному центрі від трьох до шести місяців. Опісля отримують доплату з державного бюджету, щоб купити або зняти квартиру.

2018 р. до Польщі повернулися 765 репатріантів, а 2019 р. – 877. Зараз на репатріаційний процес очікують приблизно 6 тис. поляків за межами Польщі. Їхні родини у ХХ ст. примусово поселено на території СРСР. Депортації і заслання були особливо посилені в період правління Сталіна.

Схожі публікації
Міністерство закордонних справ Литви висловило солідарність з Польщею, яка протестує проти рішення білоруського режиму про оголошення 17 вересня білоруським національним святом і рішуче противиться викривленню історичних фактів – повідомило відомство у комюніке.
У Казахстані поліціянти, які несуть патрульну службу, а також дільничні офіцери отримають нові мундири, а одним із елементів обмундирування будуть кросівки – голосив у п’ятницю очільник Міністерства внутрішніх справ цієї країни Ерлан Тургумбаєв.
«Ми старалися передати дітям те, що нам передали наші бабусі та дідусі. Дякую пану президенту (Анджею Дуді – ред.) і Міністерству закордонних справ, дякую всім», – сказала в середу на пресконференції Ірина Бернацька, одна із трьох полонійних діячок, які перебувають в Польщі після звільнення з білоруського СІЗО.
Матеуш Моравецький на початку свого дводенного візиту в Іспанії зустрівся в посольстві РП в Мадриді з представниками Полонії. Про це повідомила канцелярія президента.
Емілія Хмельова – співзасновниця та голова Федерації польських організацій в Україні, речниця польсько-українського діалогу – померла вчора у Львові на 73 році життя.
15 березня в Королівському замку у Варшаві відкриють виставку «Гіркий мир. Ризький договір 1921 р.», присвячену 100-річчю підписання Ризького мирного договору, що завершив польсько-більшовицьку війну.
Президент Анджей Дуда привітав 11 березня президента Гітанаса Науседа і громадян Литви із нагоди 31-ї річниці відновлення державності.
У ніч з 21 на 22 січня 1940 р. окупований Чортків на Поділлі став місцем першого виступу поляків проти совєтів. Це повстання закінчилося трагічно для підпільників.
Іван Франко за своє життя опублікував понад 1150 статей польською мовою і близько 150 – німецькою. Другий том статей, які наприкінці ХІХ ст. Франко писав для польськомовної преси (не лише в Галичині), з’явився 2019 р.