Польща
У Польщі швидко збільшується кількість вакансій

На сайтах оголошень Pracuj.pl, OLX та Praca.pl швидко зростає кількість пропозицій роботи, в основному у сфері торгівлі та виробництва.

З січня до березня поточного року на сайті Pracuj.pl розмістили на 48 % більше пропозицій роботи, ніж роком раніше. У випадку сайту OLX кількість таких оголошень зросла на понад 11 %, а на порталі Praca.pl – на 4 %.

Працедавці шукали в основному спеціалістів з торгівлі та збуту на посадах, пов’язаних із виробництвом та ІТ. Часто компанії також рекламували себе в категорії фізичної праці. Найрідше шукали хостес, також невеликий вибір роботи був у галузі засобів масової інформації, мистецтва та розваг.

«З весни 2020 р., у зв’язку з пандемією, функціонування польського ринку праці важко спрогнозувати. З другого кварталу минулого року компанії дуже обмежили діяльність щодо підбору персоналу. Водночас зростав попит на нових працівників та компетенції, які мають вирішальне значення для ефективного відновлення підприємств після економічного спаду», – коментує Матеуш Жидек, речник Randstad Polska.

Як зазначає Ґжеґож Кулісь, експерт BCC з питань ринку праці, ситуація багатогранна і складна. Безробіття зросло, але незначно. Цього, мабуть, не було б, якби зима була м’якшою і, наприклад, будівельний сектор зміг би динамічніше використовувати ресурси галузей, які найбільше постраждали.

Проте від пандемії страждають не всі працедавці. Наприклад, сектор ІТ розвивається динамічно. Проблеми пов’язані із Covid-19 на підприємствах є імпульсом до збільшення динаміки автоматизації та, наприклад, роботизації процесів.

«Наші останні дослідження показують, що 44 % респондентів під час пошуку нової роботи користуються сайтами. Ця тенденція посилюється у зв’язку з пандемією. Останнім часом фактично весь процес набору персоналу на багатьох посадах вийшов у мережу. Тому роботодавці дедалі частіше використовують цей канал, і це особливо видно у випадку порталів, що пропонують посади спеціалістам», – додає Матеуш Жидек.

Найбільший попит є на спеціалістів з торгівлі та збуту, ІТ-експертів, спеціалістів з обслуговування споживачів, фінансів та інжинірингу. Далі йдуть виробництво, водії та кур'єри, експерти будівельної та ремонтної галузей, а також касири та продавці.

«Від пандемії та локдаунів найбільше постраждали мистецтво та сектор розваг, готельний бізнес та гастрономія. Як правило, це сектори, де працівників часто шукають на сезонній або контрактній основі. Для цього використовуються інші джерела пошуку», – наголошує менеджер із сайту Praca.pl. Алєксандра Весоловська.

Схожі публікації
Середня зарплата, яку отримують українці в Польщі, становить приблизно 3500 злотих. Основними перешкодами для кращого заробітку є мовний бар'єр, пропозиція неповної зайнятості та проблеми з визнанням дипломів.
Коронавірус SARS-CoV-2 міг з’явитися в Європі раніше, ніж припускали вчені, тобто до виявлення перших офіційно встановлених випадків інфікування. Тож коли насправді почалася пандемія?
Згідно з дослідженнями Польського економічного інституту, сьогодні 65 % українських біженців у Польщі мають роботу. Деякі з них відчувають труднощі на польському ринку праці, зокрема такі, що пов’язані з дискримінацією.
Щоденна газета Dziennik Gazeta Prawna навела статистичні дані про українських працівників на польському ринку праці. Видання повідомило, що польські роботодавці стурбовані виїздом українських працівників до інших країн через невизначеність із легалізацією.
У 467 з приблизно 65 млн осіб, вакцинованих проти коронавірусу в Німеччині, діагностували поствакцинальні ускладнення.
Із 2019 р. заробітна плата трудових мігрантів та біженців з України, які працюють у Польщі, систематично зростає.
Загалом до Польщі було доставлено 800 тис. доз вакцини, розробленої під актуально поширений штам коронавірусу.
Протягом року рівень зайнятості біженців дещо знизився – з 65 % у листопаді 2022 р. до 62 % наприкінці 2023 р. Про це йдеться в оприлюдненому Нацбанком Польщі звіті про економічне становище біженців з України.
Дефіцит кадрів, який прогнозується у 2024 р. щодо 29 професій, буде більшою мірою обумовлений невідповідністю попиту та пропозиції роботи, ніж зростанням попиту на працівників.