У Польщі було проведено дослідження ринку праці. У ньому взяли участь 3,5 тис. українців, які прибули до країни.
«9 з 10 опитаних хочуть вивчати польську мову. Незнання мови становить найбільшу перешкоду в пошуках роботи. Кожен четвертий українець зіштовхується з проблемою опіки над дитиною у робочий час чи відсутністю відповідних кваліфікацій та досвіду», ‒ йдеться в матеріалі Dziennik. Gazeta Prawna.
Дослідження вказує на проблеми, з якими зіштовхуються громадяни України, що були змушені тікати від війни та прибули до Польщі після 24 лютого. Попри проблеми, пов’язані з незнанням польської мови, більшість респондентів готові працювати в іншій галузі, ніж та, у якій вони працювали, проживаючи в Україні.
Більш як половина опитаних готові змінити місце проживання в Польщі, якщо саме в новому місці їм вдасться знайти роботу. Цей факт надзвичайно важливий, адже більша частина вимушених переселенців з України перебуває у великих містах, що може створювати певні проблеми для влади цих міст. Видання публікує дані, згідно з якими населення Ряшева від початку повномасштабної війни в Україні зросло на 53 %, Гданська – на 34 %, а Варшава вперше офіційно стала понад двомільйонним містом.
Українці – найчисельніша група працівників з-поза Польщі. У квітні з 969 тис. іноземців, за яких роботодавці сплачували пенсійний податок, майже 700 тис. становили українці. А це майже третина всіх іноземців, що проживають у Польщі.
Управління соціального страхування, на яке посилається видання, має також точні дані щодо способу працевлаштування громадян України (як тих, що проживали і працювали в Польщі до початку повномасштабної війни в Україні, так і тих, які перетнули кордон із Польщею після 24 лютого). За цими даними, майже 57 % громадян України працевлаштовані на основі трудового договору. Це найстабільніша форма працевлаштування. 42 % українців працевлаштовані на основі договору доручення.
Більшість громадян України, однак, працюють, не будучи зареєстрованими в базі Управління соціального страхування.