Міська влада Щитна підготувала проект реконструкції руїн замку хрестоносців, на який хочуть отримати фінансування з ЄС. Вона розраховує, що місце, пов’язане з літературним персонажем – Юрандом зі Спихова, стане туристичною принадою Вармії і Мазовії.

Місто вже підготувало проектну документацію, необхідну для подачі заявки на фінансування ЄС. У рамках реконструкції замкових руїн мають відкрити для відвідувачів середньовічні підземелля і зараз частково засипані фортечні стіни. Плани погоджено із реставратором історичних пам’яток на основі археологічних досліджень.

Згідно з проектом, колишній двір і територію між трьома крилами замку понизять до рівня часів середньовіччя. На подвір’ї реконструюють колодязь, а в південно-східному куті з-під землі видобудуть круглу кам’яну вежу. Відновлять теж рів, що оточує замок з північної і західної сторони, та заповнять його водою.

Вартість відновлення замкових руїн оцінюють приблизно в 10 млн злотих, із яких 85 % візьмуть із Регіональної операційної програми Вармінсько-Мазурського воєводства.

Замок датується другою половиною XIV ст. Він був резиденцією прокурора, тобто урядовця, котрий керував одним з адміністративно-військових округів, на які розділялася держава хрестоносців. Після секуляризації ордена в 1525 р. замок перестав відігравати роль важливої прикордонної твердині.

У кінці XVI ст. його перебудували на мисливську резиденцію герцогів прусських. У наступні століття був частково розібраний і приходив у занепад. Перед Другою світовою війною залишки будівель переобладнали в краєзнавчий музей, а на колишньому підзамчі збудували будівлю нової ратуші.

Замок у Щитні прославив Генрик Сенкевич у  романі «Хрестоносці». Там тримали в полоні Данусю – підступно викрадену дочку Юранда зі Спихова. Замкові підземелля стали місцем ув’язнення й самого комеса, якому за наказом комтура Зігфріда де Льове відрізали язик, кисть правої руки та осліпили.

Джерело: pap.pl