Польща та Україна
Кожен третій українець у Польщі заробляє від трьох до чотирьох тисяч злотих на місяць

Працівники з України працюють у кожній другій фірмі Польщі переважно на нижчих позиціях. Зазвичай вони заробляють від 3 до 4 тис. злотих.

Так стверджують 35 % українських працівників, а 24 % отримують від 2,7 до 3 тис. злотих, тобто приблизно мінімальну зарплату. Таку статистику наводить дослідження «Барометр польського ринку праці», підготовлене рекрутинговою компанією Personnel Service. Більшість українців відкладають зароблені гроші. Троє з чотирьох працівників з України живуть у Польщі максимум на 1 тис. злотих на місяць.

За оцінками, сьогодні в Польщі перебувають приблизно 2,3 млн українців. Для них характерний високий рівень зайнятості. Останній звіт Нацбанку Польщі свідчить, що 65 % українців, які проживають у Польщі, працюють, а 24 % шукають роботу. Більшість працевлаштованих можуть розраховувати на заробіток у діапазоні від 2,7 до 4 тис. злотих. На такі зарплати можуть розраховувати 59 % осіб.

«Привабливість зарплати для українців у Польщі очевидна, якщо порівняти їхні заробітки в нашій країні з тими, що пропонують їм удома. У нас мінімальна зарплата перевищує 3 тис. злотих, тоді як в Україні вона становить приблизно 800 злотих. А це більше ніж у 3,5 рази. Також варто зазначити, що часто працівники з України, які приїжджають на заробітки до Польщі, працюють понад 40 год. на тиждень, завдяки чому можуть заробляти ще більше. Згідно з нашим опитуванням, яке ми як єдина польська компанія проводимо в Україні, люди, які мігрують на заробітки, все одно обирають так звану маятникову модель заробітків. Тобто вони пів року працюють у Польщі, щоб покращити свій домашній бюджет, а потім повертаються в Україну», – розповів засновник компанії Personnel Service та експерт ринку праці Кшиштоф Інгльот.

Останнє дослідження компанії вказує, що майже кожен четвертий українець у Польщі заробляє від 2,7 до 3 тис. злотих на місяць. Найбільша частка (35 %) отримує від 3 до 4 тис. злотих. На вищі зарплати можуть розраховувати 17 % українських працівників, які заробляють від 4 до 5 тис. злотих. 8 % українців заробляють від 5 до 6 тис. злотих, а 2 % отримують у місяць понад 6 тис злотих. Тривожить те, що 12 % українців погоджуються на роботу, що оплачується нижче від мінімальної польської зарплати.

Кожен третій працівник з України стверджує, що витрачає в Польщі лише 200‒500 злотих на місяць. Такі скромні витрати часто можливі завдяки великому пакету переваг, який включає, зокрема, харчування, проїзд на місце роботи та проживання. Однак є люди, які витрачають більше. 31 % українців витрачають від 500 до 1 тис. злотих, а 14 % ‒ від 1 до 2 тис. злотих. Жінки в Польщі живуть скромніше. Сьогодні 46 % українських жінок витрачають максимум 500 злотих на місяць порівняно з 41 % серед чоловіків.

Працівники з України, які перебувають у Польщі, не обов’язково надсилають гроші родині. Найчастіше вони накопичують капітал, який потім у повному обсязі перевозять на Батьківщину. Більше половини (55 %) зізнаються, що взагалі не здійснюють міжнародних переказів.

джерело:
Схожі публікації
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.
Чинні з березня правила покращили статус українців, які легально працюють у Польщі, натомість хворі та старші біженці, а також ветерани стикаються із серйозними проблемами.
Хоча точна кількість іноземців на польському ринку праці невідома, доступні оцінки показують їхнє істотне значення для низки секторів економіки.
Поліцейських у країні досі бракує. Найгірша ситуація склалася у Варшаві, де вакансія припадає на кожну п’яту посаду.