Кращі матеріальні умови, зокрема вищі соціальні виплати та зарплати, в Німеччині спонукають дедалі більше українських біженців переселятися з Польщі за західний берег Одри.

У Німеччині після сплати всіх побутових видатків українським біженцям залишається в середньому майже 500 євро, що в чотири рази більше, ніж у Польщі. Тому не дивно, що саме матеріальна сторона спонукає українців, які втекли від війни, їхати в Німеччину.

Про це йдеться у звіті «З Польщі до Німеччини: нові тенденції в міграції українських біженців» Міграційної платформи EWL та Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету.

На думку експертів EWL, ця тенденція виїзду біженців, багато з яких є спеціалістами, яких бракує на польському ринку праці, надалі посилюватиметься. У підсумку чисельність українців, які переїхали з Польщі до Німеччини, може зростати.

Станом на сьогодні вже 350 тис. українських біженців перебралися з Польщі до Німеччини.

У звіті підсумовують результати серпневого опитування, яке охопило 400 біженців (переважно біженок) з України, що вирішили переїхати з Польщі до Німеччини. Зазвичай це молоді добре освічені жінки (середній вік респонденток становив 35 років, а дві третини з них мали вищу освіту). Майже половина з них приїхала до Німеччини з дітьми, а для 26 % із них кращі перспективи для життя та розвитку дітей у Німеччині стали однією з причин виїзду з Польщі.

Директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький повідомив, що на початку серпня у Німеччині перебували 1,1 млн українців. Це в дев’ять разів більше, ніж до початку війни, і значно більше, ніж у Польщі, де останнім часом кількість українських біженців скоротилася до 974 тиc. осіб.

Крім соціальних факторів, дуже важливими виявилися економічні аргументи переїзду. Насамперед привабливіші соціальні виплати для біженців з України та можливість накопичення більших заощаджень.

Директорка з міжнародного розвитку Міграційної платформи EWL Міхаліна Селевіч прогнозує, що Німеччина залишатиметься дуже важливим напрямком міграції українців. Законодавство, прийняте влітку минулого року, забезпечило їм не лише вільний доступ до освіти, медичного та соціального обслуговування, але й дозволило легально працевлаштуватися.

Як наслідок, німецький ринок праці, який раніше був важкодоступний для українців, тепер просто на відстані витягнутої руки. Спрощена німецька процедура працевлаштування позбавила Польщу важливої ​​переваги, яку вона мала раніше.

Щоправда, поки лише 31 % біженців працюють у Німеччині, але майже половина готується вийти на ринок праці. У Польщі працюють 71 % біженців, але більшість із них працевлаштувалися нижче рівня своєї кваліфікації, що може бути додатковим стимулом обрати вищий рівень життя в Німеччині.

35 % біженців з України, які виїхали з Польщі до Німеччини, хочуть залишатися там протягом довшого періоду. Лише 13 % розглядає можливість повернення в Польщу.

Що може спонукати їх повернутися? Згідно з результатами опитування, це питання, пов’язані з роботою, тобто можливість знайти роботу, яка приноситиме задоволення і відповідатиме кваліфікації. Також важливими для біженців є високий розмір зарплати та можливість привезти до Польщі свою родину.

Як розповів директор EWL Міхал Вєжховський, запровадження в Польщі обов’язкових мовних курсів для біженців, а також спрощення процедури нострифікації дипломів допомогли би вийти на ринок праці українським спеціалістам, зокрема лікарям, яких у Польщі дуже бракує.