Польща
Розпочався Варшавський безпековий форум

Необхідність подальшої підтримки України та зміцнення трансатлантичного альянсу стали головними темами першого дня міжнародної конференції Warsaw Security Forum.

Учора розпочалася ХІ конференція Варшавського безпекового форуму, яку щороку організовує в польській столиці Фонд Пуласького. Щороку програма включає низку дебатів і панелей, присвячених питанням оборони, з особливим акцентом на безпеку Центральної та Східної Європи. Цього року конференція проходить 1 і 2 жовтня, а країною-партнером заходу є Швеція, яка офіційно приєдналася до НАТО в березні цього року.

Віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у своєму виступі на відкритті конференції перерахував виклики, з якими зараз стикаються Європа та західний світ у цілому. Він говорив не лише про російське вторгнення в Україну, падіння якої означало б немислимі наслідки для європейської безпеки, але й про кризу на Близькому Сході у світлі ізраїльської операції, яка тільки розпочинається в Лівані.

Говорячи про безпекову політику Польщі, голова Міноборони наголосив на залученні польської армії та служб до охорони кордону з Білоруссю, який, як він нагадав, є зовнішнім кордоном ЄС і НАТО.

Голова Бюро національної безпеки РП Яцек Сєвера зазначив, що навіть такі катастрофи, як повінь на південному заході Польщі, не можуть бути виправданням для втрати уваги до «найсерйознішої, екзистенціальної загрози, яка приходить зі Сходу». «Війна – не що інше, як спланована катастрофа. Спланована в темному кабінеті Кремля», – заявив він.

У другій половині дня виступив президент Анджей Дуда, який наголосив, що конференція має бути зосереджена на двох питаннях: як допомогти Україні виграти війну та як зміцнити власні можливості для забезпечення безпеки та стабільного розвитку країн.

«Тому я звертаюся до вас як до експертів і високопосадовців із проханням донести повідомлення про серйозність ситуації та необхідність подальших дій до ваших суспільств. Це велика роль усіх, хто зібрався тут, – пояснити нашим суспільствам у країнах-союзниках проти чого ми виступаємо і чому ми повинні нести ці витрати», – сказав президент учасникам конференції.

Спікер Сейму РП Шимон Головня говорив про необхідність «реструктуризації архітектури безпеки». Як він зазначив, це вимагатиме не лише роздумів, але й послідовності в діях від усіх на всіх рівнях. «Справа не в обороні, а в переході від оборонної позиції до активної», – сказав Шимон Головня.

За словами спікера Сейму, умовою для цього є спільнота цінностей. «Євроатлантична спільнота – це не лише танки. Це довіра і партнерство. Якщо між нами немає довіри і партнерства, стаття 5, яка є опорою трансатлантичного альянсу, не працюватиме», – сказав він.

Тим часом президентка Грузії Саломе Зурабішвілі під час WSF заявила, що долю Європи вирішать, зокрема, парламентські вибори в Грузії, які відбудуться 26 жовтня. Вона додала, що іншими вирішальними факторами є ситуація в Україні та вибори в Молдові.

«Наше майбутнє, яке Україна відстоює, – в Європі. Україна бореться за нашу свободу», – сказала Саломе Зурабішвілі. Вона додала, що у Грузії надто багато історичного досвіду, щоб не знати, де майбутнє країни. Вона пояснила, що Грузія багато років бореться з гібридною війною, пропагандою та всіляким тиском із боку Росії. На запитання, чи зможуть демократичні цінності перемогти на жовтневих виборах, президентка відповіла, що вони завжди мали значну підтримку в країні.

«Я переконана в цьому, попри всі спроби Росії змінити шлях, яким рухається Грузія», – сказала вона.

За словами Саломе Зурабішвілі, Грузія потребує «моральної підтримки» з боку Європи і Заходу. «Насправді більше нічого не можна зробити», – пояснила вона, підкреслючи важливість спостереження за виборами в Грузії, щоб Грузія «не почувалася самотньою».

Дискусійні панелі у вівторок були зосереджені переважно на обороні та військовому потенціалі Європи. Також відбулися переговори з питань енергетики та клімату за участю експертів з усього світу.

Схожі публікації
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
США можуть поділити НАТО на союзників першої та другої категорій. Таке припущення в норвезькій газеті VG зробила Анна Вісландер з американського аналітичного центру Atlantic Council.
Цьогорічна Міжнародна мистецька виставка колажу об’єднає митців із 24 країн.
Польща може відіграти ключову роль у відбудові України та стати головним логістичним і бізнесовим хабом для міжнародної допомоги.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Гданськ найближчими днями стане центром міжнародних розмов про майбутнє України.