У великодній акції благодійного фонду «Партнерство і розвиток» брали участь теж польські учні, котрі писали до своїх українських ровесників листи.

Свята – це час, який сприяє допомозі. З нагоди Різдвяних та Великодніх свят відбуваються різноманітні збори для нужденних, зокрема для українських дітей, котрі постраждали внаслідок війни на Донбасі. Ми вже розповідали про різдвяні акції Фонду допомоги дітям героїв Майдану, сьогодні поговоримо про Великодню акцію благодійного фонду «Партнерство і розвиток».

– Ми розмовляємо з Клаудією Маркєвич, головою благодійного фонду «Партнерство і розвиток», котра нещодавно повернулася з Хмельницького.

– Адресатами допомоги були, передусім, діти воїнів, котрі загинули на війні на Донбасі. Ми підготували подарунки приблизно для 160 дітей. А крім цього, ми відвідали полонію (польську діаспору Хмельницького), їм привезли, зокрема, книжки. Ми побували теж у дитячому будинку, тут його мешканці отримали іграшки, солодощі, підгузки – в цьому дитбудинку живуть і немовлята, і дітки до шести років.

– Це не була перша акція вашого фонду. У січні, напередодні Різдва, ви відвідали львівські дитячі будинки... А які ще акції є?

– Якщо говорити про інші акції, то влітку наш фонд організував екскурсію до Польщі для дітей, чиї батьки загинули на війні. Тоді до нас приїхали понад двадцять дітей з усієї України. Вони провели два дні у Варшаві, тут їх прийняли польські родини, а потім ми були майже тиждень у мальовничому регіоні Розточчя і два дні у Кракові, тут дітей теж запросили польські родини. Загалом діти провели у Польщі десять днів. І те, що вони мешкали у польських сім’ях, мало велике значення. Адже вони побачили, що поляки дуже добре до них ставляться, дбають про них... Кожна сім’я, яка прийняла дитину, обдарувала її подарунками. А коли вже настав той момент прощання, то їм, тобто і полякам, і українцям, було дуже важко розлучатися.

– Які потреби мають сім’ї загиблих військових?

– Ми відвідали кілька таких родин. Ці сім’ї борються з різними проблемами. Наприклад, ми були у матері двох дітей, котра тепер має сплачувати величезний кредит на квартиру. Цю позику вони з чоловіком взяли в банку та ще й в іноземній валюті. Після того, як її чоловік і єдиний годувальник сім’ї загинув, жінка залишилася із цим боргом і двома дітьми самісінька, мусить звідкись взяти гроші на те, щоб сплатити цей кредит, і на те, щоб вигодувати сім’ю. Таких історій чимало. Сім’ї загиблих солдатів мають, передусім, фінансові проблеми.

– Крім допомоги сім’ям загиблих, фонд привіз до Хмельницького книжки для етнічних поляків.

– Ми збирали книжки, польську літературу. Це була різноманітна література, і класика, і сучасна, проза, поезія, історичні, пригодницькі романи. Крім книжок, ми зібрали чимало DVD-дисків із польськими фільмами. Це все ми привезли до Хмельницького, щоб поповнити бібліотеку, яка незабаром діятиме при польському товаристві.

– А хто включився у великодню акцію фонду «Партнерство і розвиток»?

– Допомагали нам, передусім, школи. Польські учні приносили своїм українським ровесникам іграшки, книжки, солодощі... А крім цього, вони писали до українських дітей листи. І це було дуже зворушливо, коли вони їх читали... «Дорогий мій колего з України, тримайся, я хочу, щоб ти завжди усміхався... Я тебе дуже підтримую». Це було так щиро... Звісно, крім шкіл, в нашу акцію включилися теж індивідуальні благодійники.

– Це були поляки чи українці, котрі мешкають у Польщі?

– Ви знаєте, відверто скажу, що відгукнулося дуже багато поляків, вони дуже переважали. Українські родини теж допомагали, але дуже-дуже багато допомоги ми отримали від поляків.

Із головою фонду «Партнерство і Розвиток» Клаудією Маркєвич ми розмовляли про Великодню акцію допомоги сім’ям загиблих українських воїнів та допомогу полякам, котрі мешкають у Хмельницькому.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy