Польща та Україна
Під Києвом вшанували жертв Катинського злочину та війни Росії проти України

Під час вшанування на польському військовому кладовищі в Биківні, що на околиці Києва, прозвучали заклики не дозволити стерти пам’ять про сучасні російські злочини в Україні, як це намагалися зробити з Катинським злочином.

Представники польської та української влади на польському військовому цвинтарі в Биківні під Києвом вшанували вчора, 5 березня, пам’ять тих, хто був замордований радянською владою під час Катинського злочину.

Рівно 85 років тому керівництво СРСР прийняло рішення про знищення понад 20 тис. польських офіцерів, поліцейських, духовенства та представників інтелігенції, захоплених у полон у 1939 р.

Участь у пам’ятному заході взяли, зокрема, представники урядів Польщі та України, військовослужбовці, духовенство та члени родин загиблих. Над могилами помолилися, запалили свічки та поклали квіти.

Як зазначила міністерка культури та національної спадщини Польщі Ганна Врублевська, пам’ять про закатованих поляків невід’ємно пов’язана з пам’яттю про жертв теперішньої війни Росії проти України.

«По-перше, ми вшановуємо пам’ять замордованих, вбитих та полеглих 85 років тому героїв, але ми робимо це під час війни, що тут триває і в якій агресор залишається той самий. Важливо не забувати про закатованих і пам’ятати про них також у контексті того, що відбувається тут і зараз. Хай ця пам’ять та усвідомлення того, що сталося, захистить нас від прийняття поганих рішень у майбутньому», ‒ наголосила міністерка.

Під час поминальних заходів учасники говорили про історію, а також про необхідність боротьби зі злом, яке не зникло, попри розпад СРСР. Зокрема, на цьому наголошував міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

«Наше завдання ‒ відновити історичну справедливість. Це завдання наших двох народів та всього демократичного світу. Зло за 85 років не зникло. Це зло і було, і залишається в Кремлі. Ми повинні бути разом, щоб протистояти цьому злу», ‒ сказав він.

Організатором меморіальних заходів виступило Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій РП. Очільник управління, міністр Лех Парелль наголосив, що правда про Катинський розстріл приховувалася роками, тож важливо не дозволити росіянам зробити те саме з правдою про їхні злочини, скоєні в Україні.

«Те, що росіяни зробили Україні ‒ вбивства тисяч людей, зокрема беззахисних, цивільних, жінок, дітей ‒ це щось, що світ не може забути. Ми не можемо дозволити, щоб із цим сучасним злочином сталося так, як було з Катинським злочином, який намагалися стерти із загальної свідомості. Ми не можемо дозволити, щоб за спинами українців були спроби домовитися», ‒ підкреслив він.

Польський військовий цвинтар у Биківні ‒ це місце поховання приблизно 3500 польських громадян, убитих радянською владою в 1940 р. У лісі під Києвом у масових безіменних могилах поховані й жертви інших національностей. Загалом, за підрахунками істориків, там може бути поховано до 120 тис. людей, убитих комуністами.

Пам’ятними заходами у Биківні офіційно розпочалося вшанування 85-х роковин Катинського розстрілу. Відповідно до ухвали Сейму Польщі, цей рік проголосили Роком польських героїв із Катині, Харкова, Мєдного, Биківні та інших місць.

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Президент України підкреслив, що вшанування пам’яті жертв є важливим нагадуванням про небезпеку безкарності злочинів тоталітарних режимів.
Йому виповнилося 100 років і він досі працює. Найстаріший професійно активний поляк ‒ мешканець Познані.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.
До 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи Польське радіо оприлюднило другий епізод подкасту «Чорнобиль: правдива історія», у якому аналізують причини вибуху реактора та перші години після аварії.
Члени британської королівської родини вшанували 100-ту річницю від дня народження королеви Єлизавети II, яка найдовше перебувала на британському троні й була найстаршим в історії монархом.
Учора, 19 квітня, відбулися заходи з нагоди 83-ї річниці повстання у Варшавському гетто.
Ініціатива, що починалася як локальна акція, сьогодні охоплює десятки країн і має на меті збереження пам’яті про події 1943 р. та історію єврейської громади Варшави.