Дослідження Національного банку Польщі показує, що у 2025 р. постійну роботу мали понад 90 % довоєнних мігрантів з України та 54 % біженців.

Медіана зарплат українців зросла, але залишається нижчою за медіану польських працівників. «Серед опитаних зайнятих іммігрантів медіана місячної зарплати нетто становила трохи менш як 4500 злотих», ‒ вказано у звіті.

«У 2025 р. частка зайнятих і стабільність зайнятості довоєнних іммігрантів залишалися на високому рівні, а серед біженців ‒ покращувалися. Понад 90 % осіб, які приїхали до Польщі до 2022 р., мали постійну роботу, власний бізнес або сезонно працювали, без формального договору чи на замовлення компаній за межами Польщі», ‒ повідомляє НБП.

Jak żyją Ukraińcy w Polsce? Oto najnowszy raport NBP https://t.co/mqm0u0ABIy

— Fakty RMF FM (@RMF24pl) November 25, 2025

Серед біженців частка постійно зайнятих нижча (54 % у 2025 р.), але вона зростає (у 2023 р. – 38 %), а частка тих, хто працює на основі тимчасових трудових договорів, зменшується.

«Відносно задовільна ситуація на польському ринку праці сприяє системному покращенню позицій біженців. Із часом вони краще орієнтуються в можливостях, знаходять більш відповідну роботу та адаптують свої навички до вимог ринку», ‒ додають автори звіту.

Серед довоєнних мігрантів зростає частка самозайнятих: у 2019 р. їх було приблизно 3 %, а у 2025 р. – уже 8 % і цей показник постійно зростає.

Довоєнні іммігранти найчастіше відкривали власну справу в ІТ-секторі та сфері послуг (27 %), на будівництві (22 %) і транспорті (10 %). Серед біженців самозайнятість поки що мізерна, але вона також поступово зростає в тих самих галузях.

Професійна активність іммігрантів з України залишається дуже високою. Частка осіб, неактивних на ринку праці (тих, хто не працює і не шукає роботу), залишається стабільною: серед опитаних дорослих довоєнних іммігрантів вона становила 1–2 %, серед біженців ‒ 11–12 %.

«Висока професійна активність довоєнних українських мігрантів пояснюється тим, що до Польщі до 2022 р. приїжджали переважно особи, метою яких було працевлаштування. Відносно висока активність біженців є винятковою на фоні інших європейських країн. Її можна пов’язувати з адаптацією вимушених мігрантів до польських умов: обмеженого доступу до соціальних виплат, але гарантованого тимчасовим захистом вільного доступу до ринку праці. Для багатьох біженців працевлаштування стало шляхом до економічної самостійності, попри часто складну особисту ситуацію», ‒ йдеться у звіті.

Позитивною тенденцією, пов’язаною з задовільною ситуацією на польському ринку праці та активним пошуком роботи, є зниження частки безробітних серед біженців з 25 % у 2023 р. до 14 % у 2025 р. Водночас рівень безробіття серед українських біженців досі вчетверо вищий, ніж серед громадян Польщі.

Медіана зарплат іммігрантів з України помітно зросла, але залишається суттєво нижчою за медіану зарплат польських працівників.

«Серед опитаних приблизно 3 тис. зайнятих іммігрантів медіана місячної зарплати нетто становила трохи менш як 4,5 тис. злотих. Для порівняння, медіана зарплат польських працівників сягала 5,3 тис. злотих. Різниця в погодинних ставках дещо більша, оскільки іммігранти в середньому працюють трохи довше за польських громадян (42,6 год. на тиждень)», ‒ повідомили автори звіту.

Різниця між показниками зарплат місцевих працівників та іммігрантів типова для відносно недавньої міграції й може пояснюватися багатьма чинниками.

Найважливішим з них, на думку НБП, є професійна структура: іммігранти частіше працюють у менш продуктивних і гірше оплачуваних сферах порівняно з більшістю польських працівників. Відносно незначну вплив на їхні зарплати мають освіта та досвід, здобуті до переїзду, через що в багатьох випадках доводиться починати кар’єру практично з нуля. Велике значення має рівень володіння польською мовою.

Зберігається значна диференціація зарплат іммігрантів залежно від статі та часу прибуття до Польщі. Заробітки біженців і біженок помітно нижчі, ніж у жінок і чоловіків, які приїхали до Польщі до війни. У чоловіків різниця між медіанами сягає 15 %, у жінок – 10 %.

Спостерігається значна гендерна різниця в оплаті праці. Медіана зарплат іммігранток, які приїхали до Польщі до 2022 р., на 25 % нижча, ніж у чоловіків, які прибули в той самий період. Медіана зарплат біженок на 20 % нижча, ніж у чоловіків-біженців. Натомість різниця медіани зарплат чоловіків і жінок серед польських працівників становила близько 8 % на користь чоловіків.

«Зростання зарплат у польській економіці у ІІ кв. 2025 р. становило 9 % у річному вимірі, а у ІІ кв. 2024 р. – 15 %. Такі високі показники пов’язані з відносно задовільною ситуацією на ринку праці. Середні зарплати опитаних іммігрантів зростали дещо швидше (приблизно на 10 % у 2025 р. та на 17 % у 2024 р.).