Польща дедалі чіткіше розділяється за релігійною ознакою. Найновіші дані, опубліковані в грудні 2025 р., свідчать, що регіональні відмінності в релігійній практиці сьогодні більші, ніж будь-коли раніше.

Найвищий рівень релігійності спостерігається на сході та півдні країни, а беззаперечним лідером залишається Тарнівська римо-католицька єпархія, де на недільну месу приходять 62,34 % католиків.

Із початку 1990-х і аж до 2019 р. понад 90 % поляків заявляли, що вони релігійні. Останні роки, особливо після пандемії COVID-19, принесли суттєві зміни. За даними Центру дослідження громадської думки CBOS, частка людей, які заявляють, що вони не є вірянами, зросла з 8 % до 14 %.

У Польщі щороку за ініціативою Інституту статистики Католицької церкви імені отця Вітольда Зданєвіча проводять статистичні дослідження в парафіях. Їх метою є проаналізувати релігійну практику людей, охрещених у римо-католицькому обряді. Останні результати були опубліковані наприкінці 2025 р.

Згідно зі статистикою, частка людей, які беруть участь у недільній месі (так званий показник dominicantes), становила 29,6 %, що на 0,57 % більше, ніж роком раніше. Частка людей, які приступають до причастя (так званий показник communicantes), сягнула 14,6 %, а це зростання на 0,64 %.

Перший показник відображає частку католиків, присутніх на недільній месі, другий ‒ тих, хто цього дня приймає Євхаристію. Теоретично обидва показники зросли. Однак у довгостроковій перспективі загальний тренд поступово змінює напрямок на протилежний.

«У 2024 р. таїнство хрещення отримали 247,2 тис. людей – на 7,5 % менше, ніж роком раніше. До Першого причастя приступили трохи менш як 320 тис. дітей (спад на 1,5 %). Таїнство миропомазання прийняли близько 213 тис. людей (зменшення на 27,6 %). Таїнство шлюбу уклали 68,3 тис. пар (спад на 11,6 %)», ‒ повідомляють у звіті.

Сьогодні Польща вже далеко не є релігійно однорідною країною. Це чітко підтверджують дані аналізу. Найнижчий відсоток участі в недільній месі фіксують у північних і західних регіонах, а саме в таких єпархіях:

• Кошалінсько-Колобжезькій (dominicantes 17,53 %, communicantes 8,98 %),
• Щецинсько-Каміньській (dominicantes 17,59 %, communicantes 8,85 %),
• Сосновецькій (dominicantes 18,4 %, communicantes 8,65 %),
• Зеленогурсько-Гожівській (dominicantes 18,53 %, communicantes 9,3 %).

Натомість найвищий рівень релігійності зберігається на сході та півдні країни. Лідерами є такі єпархії:

• Тарнівська (dominicantes 62,34 %, communicantes 26,17 %),
• Ряшівська (dominicantes 52,44 %, communicantes 18,66 %),
• Дорогичинська (dominicantes 42,54 %, communicantes 20,68 %),
• Краківська (dominicantes 39,94 %, communicantes 17,82 %).

Ще кілька десятиліть тому релігійність поляків була відносно рівномірною у всій країні. Соціологи пояснюють це сильним суспільним і культурним тиском. Сьогодні ситуація змінюється. Це видно і в статистиці, і в дедалі помітнішому поділі країни на регіони з високою та низькою релігійною активністю.