НАТОскоп
Росія відкрито погрожує країні НАТО

Дмітрій Мєдвєдєв пригрозив Фінляндії, звинувативши її в «руйнуванні російсько-фінських відносин». Колишній президент РФ заявив, що Гельсінкі «знищили позитивні стосунки» з Росією, які сформувалися після розпаду Радянського Союзу.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Мєдвєдєв використав формулювання, подібні до тих, які слугували обґрунтуванням вторгнення в Україну у 2014 та 2022 рр.

В останні роки Мєдвєдєв став одним із найбільш войовничих голосів російської влади щодо Заходу. Заступник голови Ради безпеки РФ неодноразово формулював погрози на адресу держав Європейського Союзу та НАТО, зокрема Польщі. Цього разу його ціллю стала Фінляндія.

У скандальних висловлюваннях Мєдвєдєв звернувся до історичних аналогій, натякаючи, що Фінляндія забула, як Радянський Союз «розгромив» її у ХХ ст., коли вона була союзником нацистської Німеччини. Він застеріг, що «Фінляндії не варто жартувати» зі своїми відносинами з Росією, оскільки конфлікти минулого століття не були для неї вигідними. У подальшій частині виступу він згадав історичні зв’язки Фінляндії з Росією, стверджуючи, що «фіни повинні дякувати Леніну» за визнання фінської незалежності в 1917 р.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) звертають увагу, що його риторика вписується у тривалий шаблон російських погроз на адресу Фінляндії. Російські посадовці протягом багатьох років апелюють до історичних фінсько-російських зв’язків. ISW також підкреслює, що подібні формулювання раніше використовувалися Кремлем для обґрунтування агресії проти України.

Водночас ISW оцінює, що найближчим часом Росія залишається малосхильною до здійснення повномасштабного вторгнення у Фінляндію. На думку аналітиків, заяви Мєдвєдєва варто розглядати насамперед як елемент довготривалої інформаційної війни, метою якої є поступове формування наративів для можливої конфронтації з НАТО в майбутньому.

ISW зауважує, що погрози на адресу Фінляндії з’являються в момент, коли Росія розбудовує військову інфраструктуру вздовж спільного кордону. Фінський суспільний мовник Yle оприлюднив аналіз супутникових знімків, за якими Росія розпочала впорядкування та модернізацію покинутих із 1990-х рр. військових об’єктів у Республіці Карелія. За оцінками аналітиків, гарнізон слугуватиме новою базою для 44-го армійського корпусу, який може нараховувати до 15 тис. військовослужбовців.

На супутникових знімках, оприлюднених Yle, видно, що протягом останніх місяців на територію гарнізону заїхали кількадесят вантажівок, що може свідчити про створення логістичної інфраструктури. Військові експерти вказують, що росіяни перекидають туди військову техніку та важке озброєння. Своєю чергою місцеві російські медіа повідомляють, що ще цього року там має розпочатися будівництво нових казарм.

Фінські розвідувальні служби підкреслюють, що темпи розширення російської військової присутності біля кордону з НАТО поки що залишаються обмеженими через війну в Україні. Водночас у звіті йдеться, що разом із розбудовою військової інфраструктури здатність Росії до ведення воєнних дій поблизу Фінляндії поступово зростатиме. На думку аналітиків, це є сигналом довгострокової підготовки Кремля до потенційної війни з НАТО.

«Російські посадовці, зокрема президент, раніше безпосередньо погрожували Фінляндії, у тому числі використовуючи мову, яку Росія застосовує для хибного обґрунтування свого вторгнення в Україну», ‒ повідомляє ISW.

джерело:
Схожі публікації
Учора уряд Словаччини погодився направити 101 військовослужбовця для участі в операції НАТО «Східна варта».
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.