Вони втікали з України від війни і так потрапили до Польщі. Найчастіше завдяки допомозі інших, бо самі не здатні подбати про себе.

Хворі, виснажені й найбідніші підопічні сестри Хмелевської залишилися без основної медичної допомоги. В Польщі змінилися положення законодавства, які, вочевидь, їх уже не враховують.

Бася, підопічна сестри Малгожати Хмелевської, родом зі сходу України. Її викрали з будинку соціальної допомоги російські військові. Невідомо, як довго її утримували і що з нею сталося. Її знайшли лише на кордоні.

«Вона аутистка і має інвалідність», – розповіла сестра Малгожата Хмелевська з фундації «Будинки Спільноти Хліб Життя».

Жінка має польську медичну довідку про значний ступінь інвалідності. Попри це, з 5 березня вона не має права на лікування в польській системі охорони здоров’я. «На сьогодні пані Бася позбавлена права на лікування, позбавлена постійної допомоги, не має взагалі нічого. Про роботу не може бути й мови, бо вона потребує постійного догляду», – підкреслила черниця.

Зміни в законодавстві, які оновили положення спеціального закону від 2022 р., обмежили доступ до медичних послуг для воєнних біженців. Сьогодні, щоб користуватися медичною допомогою в межах Національного фонду охорони здоров’я, громадяни України повинні сплачувати до нього внески так само, як поляки.

«Ця допомога стала більш адресною і вже не стосується всіх. Вона стосується лише осіб із вразливих груп, тобто дітей, молоді, вагітних жінок і осіб, які перебувають у закладах колективного проживання», – розповіла речниця Свентокшиського відділення Національного фонду охорони здоров’я Агнєшка Бялас-Сітарська.

Проблема в тому, що підопічні фундації не належать до жодної з цих груп. У будинках опіки, якими займається сестра Хмелевська, в подібній ситуації опинилися кільканадцять осіб. Це дорослі хворі люди, які потребують постійного догляду.

«Утримання однієї особи з інвалідністю коштує приблизно 2,5 тис. злотих, натомість у притулку для хворих – навіть три з половиною тисячі», – наголосила  сестра Малгожата.

Додаткові витрати на медичне страхування перевищують можливості фундації.

Черниця не приховує свого обурення такими змінами. «Це суто політичні міркування, загравання з тією частиною політикуму, для якої добробут іншої людини має дуже низьке значенння, а фактично жодного значення», – стверджує вона.

«Що ці люди повинні далі робити? Це моє запитання. Що ми маємо їм сказати? Це не туристи, які приїхали сюди на відпочинок», ‒ додала вона.

«По коментар ми звернулися до кількох міністерств. Ми поставили одне запитання: що робити далі з цими людьми? Міністерство внутрішніх справ і адміністрації, яке опрацьовувало положення щодо обмеження допомоги, не відповіло прямо на наше запитання. Так само й Міністерство охорони здоров’я. Запитання ми також надіслали до Канцелярії президента РП, але до моменту виходу матеріалу в ефір ми не отримали жодної відповіді», ‒ розповіла сестра Малгожата.

Сестра заявляє, що буде боротися за своїх підопічних, хоч, як стверджує, це означає, що вона буде змушена просити про допомогу.

«Ідея позбавлення цих людей допомоги закінчиться тим, що вони просто будуть помирати. Для багатьох із них це не лише формальна проблема, а питання життя і здоров’я», – підкреслила вона.