У новому звіті Польського економічного інституту експерти з енергетики стримано оцінюють перспективи розвитку атомної енергетики в Європі.

Вони зазначають, що значна частина прогнозів щодо швидкого будівництва нових АЕС і масового впровадження малих модульних реакторів надто оптимістична. 

Польський економічний інститут оприлюднив звіт, підготовлений спільно з експертами з енергетики. У дослідженні взяли участь 25 фахівців із державного сектору, бізнесу та науки. Автори звертають увагу, що навколо атомної енергетики в Європі сформувалося багато завищених очікувань, які не завжди відповідають реальним можливостям галузі.

Експерти зазначають, що поширені прогнози щодо швидкого зростання кількості атомних електростанцій або масового впровадження малих модульних реакторів надто оптимістичні. На практиці атомна енергетика залишається складною галуззю з довгими термінами реалізації проєктів, високими інвестиційними витратами та технологічними ризиками.

Старший радник з енергетики Польського економічного інституту Адам Ющак зазначив, що навіть ключові інфраструктурні проєкти в Польщі зазнали корекції графіків. Зокрема, запуск першого реактора першої атомної електростанції зміщується з 2033 на 2036 р., хоча старт будівництва у 2028 р. поки що залишається без змін.

За його словами, особливо обережно варто оцінювати перспективи малих модульних реакторів (SMR). Адам Ющак наголосив, що ця технологія досі не існує в повністю комерційному масштабі, а більшість проєктів перебувають на етапі планування або пілотних реалізацій. Через це невідомими залишаються і реальні строки впровадження, і кінцева вартість електроенергії, яка зараз у прогнозах суттєво коливається.

Окремо ситуацію в європейській атомній енергетиці прокоментував завідувач кафедри загроз безпеки Інституту теорії безпеки Академії воєнного мистецтва у Варшаві та експерт Інституту досліджень безпеки, енергетики та клімату Вітольд Остант. Він вважає, що головною проблемою галузі в Європі є надмірна бюрократія та тривалі процедури погодження.

За його словами, в Китаї будівництво атомних реакторів займає близько п’яти років і є значно дешевшим, тоді як у Європі аналогічні проєкти тривають 15–20 років. Це, як підкреслив Вітольд Остант, напряму впливає на конкурентоспроможність європейської промисловості, оскільки вартість електроенергії в ЄС залишається значно вищою, ніж у США та Китаї.

Ще один співрозмовник, директор Департаменту ядерної енергетики Міністерства промисловості РП Павел Гайда звернув увагу на кадровий і науковий вимір розвитку галузі. За його словами, у Польщі триває підготовка нових спеціалістів для атомної енергетики, а також поступове відновлення компетенцій, втрачених у попередні десятиліття.

Павел Гайда зазначив, що важливим ресурсом є польські фахівці, які раніше виїхали працювати за кордон, зокрема в Південну Корею, після згортання попередніх ядерних планів у країні. Нині держава розраховує частково повернути цей людський капітал.

Він звернув увагу на можливу співпрацю з Україною. За його словами, зараз існує взаємодія в науковій та освітній сфері, а після завершення війни вона може розширитися, зокрема через участь українських фахівців у польських атомних проєктах і спільних дослідницьких програмах.

У підсумку експерти сходяться на тому, що атомна енергетика залишається важливою складовою енергетичної трансформації Європи, однак її розвиток є значно повільнішим, дорожчим і технологічно складнішим, ніж це часто подається в публічних і політичних прогнозах.