Польща та Україна
На Волині відбулося поховання останків 55 поляків – жертв Волинської трагедії

У церемонії в Острівках взяли участь члени родин загиблих, представники польської та української влади.

У неділю, 30 серпня, на Волині, що на північному заході України, розпочалися поховальні заходи щодо останків 55 поляків — жертв Волинського злочину з Острівків та Волі Острівецької. Їх ексгумували на межі липня та серпня цього року.

У заходах беруть участь родини вбитих та представники влади. Серед присутніх — віцеспікер Сейму Польщі Пьотр Згожельський, міністерка культури та національної спадщини РП Марта Цєнковська, а також заступник голови Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Полейовський.

«Це справді важливий день для Польщі», ‒ сказав він журналістам. Він звернув увагу на те, що у братських могилах, виявлених під час робіт в Острівках та Волі-Островецькій, були останки багатьох жінок і дітей.

«Документація, яка збереглася, історичні джерела та спогади відповідають тому, що ми насправді знаходимо тут під час пошукових, а потім ексгумаційних робіт. Надзвичайно велика частка дітей і жінок свідчить про те, що це був просто спланований і холоднокровно здійснений геноцид», ‒ сказав заступник голови Інституту національної пам’яті Польщі.

На місці також були присутні лідер партії «Розвиток Плюс», колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, а також голова парламентського комітету у закордонних справах і голова Ради з питань співпраці з Україною Павел Коваль.

За словами міністерки культури та національної спадщини РП, польсько-українська співпраця у питанні пошуку та перепоховання жертв минулих конфліктів поступово покращується.

«Ми тут насамперед для того, щоб вшанувати цих жертв, віддати їм належну шану та честь. Але передусім це також черговий крок у відновленні нашої історичної пам’яті», ‒ заявила очільниця міністерства.

Вона нагадала, що перепоховання жертв Волинської трагедії, яке відбулося вчора, є лише одним із заходів, пов’язаних із вшануванням пам’яті поляків, які загинули та були вбиті на території сучасної України.

«Завтра ми починаємо роботи в Пужниках, але зараз також тривають роботи в Голоску у Львівській області», ‒ наголосила Марта Цєнковська.

Українську сторону, зокрема, представив заступник міністра культури Іван Вербицький.

«Волинська трагедія ‒ це складна, сумна і трагічна частина нашої історії. Для нас важливо пам’ятати про ці події, адже це урок для нас на майбутнє», ‒ заявив він.

Захід відбувся напередодні 83-ї річниці злочину в Острівках та Волі-Островецькій.

Ексгумовані останки поховані на польському цвинтарі в Острівках. Їх поховали в одній з двох уже наявних братських могил, створених за результатами попередніх ексгумацій, проведених у 1992, 2011 та 2015 рр.

За даними Інституту національної пам'яті Польщі, знищення Острівків та Волі-Островецької було одним із найтрагічніших епізодів Волинської трагедії.

Схожі публікації
Польський Інститут національної пам’яті заявляє, що допомагає українській стороні з процедурою, але остаточні рішення ухвалюють інші державні органи.
Експерти польського Інституту національної пам’яті завершили черговий етап ексгумацій на місцях, де раніше виявили масові поховання людей, убитих 30 серпня 1943 р.
У Волі-Островецькій польські та українські фахівці спільно проводять ексгумацію жертв Волинського злочину.
Дозволи на нові ексгумації жертв Волинської трагедії в Україні після завершення пошукових робіт видаватимуть практично одразу.
У Сеймі триває підготовка постанови щодо вшанування жертв Волинської трагедії.
Журналістка RMF FM Магдалена Грайнерт повідомила, що є перші результати ексгумаційних робіт, які з вівторка тривають у Рівненській громаді Ковельського району на Волині.
У селах Острівки та Воля-Островецька розпочинають процес ексгумації останків поляків, убитих у 1943 р.
Виступ керівника польського посольства в Україні Пьотра Лукасевича на Волині викликав значний резонанс, а на дипломата обрушилася хвиля критики. На його захист став міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський.
Другий етап пошуків жертв УПА в колишньому селі Пужники завершився без виявлення другої братської могили вбитих поляків.