Польща
Вулиці та пам’ятники з ПНР свідчать про поразку освітньої політики Третьої Речі Посполитої

«Йдеться про те, щоб у Польщі, в суверенній державі, яка постраждала від рук двох тоталітаризмів – радянського і німецького – ані сьогодні, ані в майбутньому не було можливості публічно вшановувати людей, які будували цю систему», – так Мацей Корцуць з Інституту національної пам’яті Польщі аргументував необхідність декомунізувати публічний простір. На думку історика Люблінського католицького університету Томаша Панфіла, факт, що досі існують вулиці й пам’ятники з того періоду, «свідчить про поразку освітньої політики всієї Третьої Речі Посполитої».

За ініціативою міської ради Варшави, розпочинаються громадські обговорення щодо змін назв обраних вулиць. Це пов’язано із законом «Про заборону пропагування комунізму».

Мацей Коркуць із Інституту національної пам’яті пояснив, що закон стосується не лише тих вулиць, які були названі за часів комуністичної Польщі. Його можна буде застосувати також до вулиць, які отримали назви після політичної трансформації або нині, якщо комусь заманеться назвати вулицю, наприклад, іменем Йосипа Сталіна. «Це неодноразовий захід, – підкреслив він. – Йдеться про те, щоб у Польщі, в суверенній державі, яка постраждала від рук двох тоталітаризмів, ані сьогодні, ані в майбутньому, не було можливості вшановувати публічно людей, які будували цю систему», – сказав Коркуць.

На думку Томаша Панфіла, історика з Люблінського католицького університету, факт, що досі існують вулиці й пам’ятники з того періоду і, ще гірше, затятий захист цих монументів чи вулиць, «свідчить про поразку освітньої політики всієї Третьої Речі Посполитої». «Це фіаско просвітництва суспільства, адже через 28 років після падіння комунізму є люди, які кажуть, що комуніст, генерал міліції був, попри це, добрим господарем, хорошою людиною», – відзначив Панфіл.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.