Польща та Україна
Українці відповідатимуть за «зігування» в Майданеку. Їхні дії записали відеокамери

Двоє молодих українців відповідатимуть за «зігування» на території музею в Майданеку. Дії Андрія Л. і Євгенія С. записали камери моніторингу.

19-річний Андрій і його 24-літній друг Євген – сусіди. Обидва проживають у Любліні, працюють на складі одного із маркетів. На початку травня вони поїхали до музею в Майданеку. Відвідуючи територію колишнього концентраційного табору, хлопці були в занадто доброму гуморі. Врешті, відповідно до даних слідства, вони зупинилися перед Пам’ятником боротьби і мучеництва й почали виконувати жести фашистського привітання. При цьому робили знімки на пам’ять.

Поведінка українців привернула до себе увагу охоронця, який спостерігав за зображеннями на камерах моніторингу. Представник музею повідомив поліцію, і 19-річного молодика із його товаришем затримали того ж дня. Прокурор висунув проти них звинувачення в публічному пропагуванні фашизму та зневажанні Пам’ятника боротьби і мучеництва.

Українці провину визнали й забажали добровільно понести кару. Отож, слідчі скерували до суду подання про винесення вироку без засідання. Молоді люди узгодили з прокурором кару у вигляді 10 місяців позбавлення волі з відтермінуванням на 3 роки. Крім цього, кожен із них сплатив по 1500 злотих штрафу, а також їм заборонили відвідувати територію музею в Майданеку.

Остаточне рішення в цій справі належало районному суду Люблін–Захід, котрий однак не погодився з поданням слідства. Відповідно прокуратура ще раз висунула звинувачення проти українців. Справу Андрія Л. і його товариша розглянуть у звичайному режимі.

Обидвом молодикам загрожує до 2 років ув’язнення.

Джерело: dziennikwschodni.pl
Фото: Wikipedia/Tero Jänkä

Схожі публікації
Під час сесії Люблінської міської ради 25 березня відбулася символічна передача місту пам’ятника блаженному отцю Омеляну Ковчу.
15 березня 1948 р. комуністична влада в жорстокому процесі засудила одного з найбільших польських героїв, офіцера Армії Крайової Вітольда Пілецького до страти пострілом у потилицю. Його тіло досі не знайшли.

Відкриття пам’ятника отцю Омеляну Ковчу заплановано на 28 травня цього року.

Після відвідування табору «Майданек» він знав, що повинен його намалювати. Через десять місяців створив комікс про ув’язнених. Наступні роки провів, обираючи історії, які зобразив. «Все, що є в коміксі, – це спогади тих, хто вижив», – сказав Павел Пєхнік. Тепер «Хліб свободи» може донести знання найменшим. Матеріал телепрограми «Polska i świat» каналу «TVN24».

Визначення «польський концентраційний табір» прозвучало в ефірі російського державного каналу «Россия 24» під час трансляції матеріалу про те, що Росія висуне на Оскар фільм «Собібор». Стрічка розповідає про бунт і втечу в’язнів із німецького табору.

Омелян Ковч – український греко-католицький священик, блаженний, який під час війни рятував євреїв і загинув у концтаборі Майданек.

Прокуратура в Дортмунді висунула звинувачення проти двох колишніх есесівців у співучасті в убивствах в німецькому концентраційному таборі Штуттгоф кількох сотень єврейських в’язнів і військовополонених – повідомив у середу суд в Мюнстері.

Художньо-документальний фільм про Максиміліана Кольбе у п’ятницю вийде на кіноекрани Польщі. Стрічка режисера Міхала Кондрата розповідає про життя святого францисканця – від його дитинства аж до ув’язнення в Аушвіці.