Польща
Нестача робочих рук. Роботодавці б’ють на сполох і шукають рішення

Уже 60 % великих і середніх польських фірм мають проблеми із пошуком відповідно кваліфікованих працівників. «Підвищення платні необхідне для економіки», – переконує Лукаш Комуда, експерт Фонду соціально-економічних ініціатив. Моніка Смулевіч, партнер компанії «Grant Thornton», вважає, що повернення до професійної освіти – «це єдине, що нас може врятувати».

Згідно зі звітом «International Business Report» фірми «Grant Thornton», 60 % великих і середніх польських фірм мають проблеми із пошуком відповідно кваліфікованих працівників, попри це їхня схильність до підняття платні не зросла, а навіть зменшилася.

Пропозиції для безробітних

Для порівняння, у попередньому кварталі в цьому ж дослідженні такі проблеми декларували 46 % фірм. У минулому кварталі в центрах зайнятості було зареєстровано 120 тис. вакансій.

«Це вказує на те, що безробіття в Польщі стало мінімальним. Воно пов’язане, здебільшого, із тим, що частина працівників не погоджується працювати на посадах, що не відповідають їхнім кваліфікаціям, або навіть не шукають роботу», – прокоментувала Смулевіч. «Сьогодні є порівняно небагато кваліфікованих працівників, і роботодавці змагаються за них», – додала вона.

Підвищення заробітної платні

«Схильність до підняття платні у Польщі зростає з огляду на відсутність робочих рук. Роботодавці змушені із цим змиритися і, там де це має сенс, піднімати платню. Варто пам’яти, що не всім фірмам це під силу», – сказала експертка «Grant Thornton».

Та додала, що більшість підприємств у Польщі має маржу, що не перевищує 5 %. «Вони не матимуть можливості значно підняти фонд заробітної плати, якщо не вирішать підняти ціни на продукцію, що також непросто», – відзначила вона.

На думку Лукаша Комуди, «підняття платні необхідне для економіки – не лише як імпульс до підняття купівельної спроможності, що складає 60 % ВВП, але і як інструмент, що сприятиме збільшенню ефективності роботи, тобто кращій організації роботи, підвищенню кваліфікації, навчанням тощо».

«Це трохи замкнене коло, низька ефективність призводить до низької платні. (…) Вийти з нього можна у такі періоди, як зараз. Якщо ми не змарнуємо шанс, якщо є чіткий тиск», – вважає експерт Фонду соціально-економічних ініціатив.

Професія в руках

За словами Моніки Смулевич, «очікування щодо платні частини працівників не будуть реалізовані».

«Добре кваліфікований працівник, тобто такий, який має уміння, які потрібні роботодавцям, сьогодні може в нашій країні отримувати відносно високу платню», – вважає вона.

Експертка визнала, що вагома провина лежить на польській системі освіти.

«Після трансформації в Польщі освітня система підкачала. Професійна освіта відійшла в сторону. Більшість осіб здобувають вищу освіту, а нам, окрім інженерів та інформатиків, не вистачає мулярів, швачок, водіїв і столярів. Ще важче знайти медсестр. Скасовано медичні ліцеї, які навчали медсестр (…)», – розповіла експертка.

«Повернення до професійної освіти – це єдине, що може нас врятувати, тому що відсутність робочих рук може викликати сповільнення розвитку економіки: підприємці будуть змушені відмовлятися від замовлень, оскільки не матимуть працівників. Щоб зберегти якість, вони краще відмовляться від розвитку бізнесу», – оцінила вона.

Роботизація робочих місць

«На 10 тис. працівників ми можемо похвалитися лише 20–30 роботами, натомість у Чехії та Словаччині цей показник утричі, а в Німеччині в 10 разів вищий. Дуже швидке збільшення платні у Китаї призводить до того, що там до 2020 р. буде 100 роботів на 10 тис. працівників», – додає Лукаш Комуда.

«Без вищої платні ми стоїмо на місці: країна, що є пріоритетною для глобальної економіки, виробництв і колл-ценрів Західної Європи», – вважає він.

До того ж, Комуда оцінив, що тепер у Польщі, «крім нечисленних винятків, немає проблем із пошуком працівників». Є проблема із прийомом нових людей при сучасних ставках.

На його думку, окрім низької платні, перешкодою може бути «організаційна й корпораційна культура». Також він заявив, що «для фірм, які платять найменше, великим сподіванням є динамічний потік працівників із України, яких за цей рік у нас уже 1,5 млн».

Збільшення безробіття

Комуда підкреслив, що «багато працедавців усвідомлюють, що ситуація на ринку тимчасова». «На мою думку, рівень безробіття почне зростати найраніше в січні 2018 р., а найпізніше – у липні 2019 р., тому що це циклічний процес, жодна з фаз якого не триває менше, ніж 4, і довше, ніж 5,5 року. Достатньо зачекати», – передбачає Лукаш Комуда.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
Ягеллонський університет вкотре став найвище оціненим польським університетом у рейтингу CWUR 2026. Загалом до списку увійшли 39 освітніх закладів із Польщі.
Уряд Польщі ухвалив законопроєкт, який із 1 вересня заборонить використання мобільних телефонів у початкових школах під час уроків і на перервах.
10 та 24 червня відбудуться онлайн-зустрічі для молоді польського походження, яка прагне вступити до польського закладу вищої освіти на бакалаврат чи в єдину магістратуру в рамках стипендійної програми «Anders NAWA».
Рівень безробіття суттєво зріс протягом останніх 12 місяців. В одному повіті його рівень перевищує 20 %. Причому там такий показник був і рік тому.
Розпочалася нова Освітня кампанія для молоді, яке проживає на польсько-українському прикордонні. Головним призом для 12 шкільних команд із Польщі та України, які пройдуть у фінал, стане спільна зустріч у Варшаві.
Сьогодні у всій країні стартують випускні іспити. Цьогоріч їх складатимуть понад 450 тис. осіб.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
У вівторок, 5 травня, відбудеться онлайн-зустріч для молоді польського походження, яка цікавиться можливістю вступити в магістратуру до польських закладів вищої освіти в рамках програми Anders NAWA.