Сьогодні цю угоду називають однією із найвигідніших в історії, але 150 років тому дехто казав, що це божевілля. Адже для чого американцям «колонізація льодової пустелі»? Навіть найбільші критики замовкли, коли на території Аляски відкрили великі поклади золота, а потім нафти.
Травень 1867 р., вечір. Державний секретар Вільям Сьюард відпочивав за партією вісту, коли йому представили російського посла. Едуард де Стекль приніс чудові новини. Після довгих переговорів цар погодився продати територію Аляски за 7,2 млн тогочасних доларів. Сьюард не приховував захвату. Він вирішив одразу погодити останні деталі й підписати трактат. Він настільки поспішав, що запросив здивованого росіянина на зустріч опівночі. На зауваження, що працівники вже давно розійшлися по домах, він лише сказав, що все буде готове. І справді – о 4 ранку трактат підписали, а територія Сполучених Штатів збільшилася на 1,5 млн квадратних кілометрів.
Сьюард поспішав, тому що для набрання чинності трактату була потрібна згода Сената. Там наступного дня починалася тримісячна перерва. Була лише одна проблема. Про те, що США ведуть переговори про купівлю Аляски, знало лише оточення державного секретаря. Коли з самого ранку Сьюард почав переконувати сенаторів, щоби ті ратифікували угоду, вони навіть не знали її змісту. На щастя для секретаря засідання перервали, тому що, за спогадами очевидців, здивовані сенатори навряд чи проголосували «за».
У пресі розпочалася активна дискусія. Транзакцію називали «божевіллям Сьюарда», думали, для чого США «колонізувати льодову пустелю», заявляли, що «американці не хочуть приймати до числа громадян ескімосів». Величезна Аляска не могла тоді запропонувати багато – крім лісів, що кишіли дикими тваринами.
Однак це неправда, що більшість американців була проти купівлі Аляски. Навпаки – переважала підігріта націоналізмом радість, що територія США збільшиться. Деякі газети писали навіть про «подію, яка потім відкриє нам шлях на всю Північну Америку».
Угода, остаточно ухвалена Сенатом, виявилася дуже вигідною для США, які офіційно приєднали Аляску 18 жовтня. Навіть найбільші критики вмовкли, коли на території штату відкрили великі поклади золота, а потім нафти. Позитивні наслідки «божевілля Сьюарда» стали очевидними аж у період холодної війни. Якби СРСР контролював велику територію Америки, історія могла би піти зовсім іншим шляхом.
Джерело: Newsweek