Польща та Україна
Польська духовна та культурна спадщина на Сході

11 листопада в Сенаті відбулася конференція «Польська духовна та культурна спадщина на Сході у 1050-ту річницю Хрещення Польщі», під час якої представники державних установ, громадських організацій і духовенства говорили про потребу опіки над спадщиною Першої та Другої Речі Посполитої, що знаходиться за східними кордонами Польщі.

Маршалок Станіслав Карчевський зацитував слова президента Анджея Дуди, який сказав, що хрещення визначило польську ідентичність і завдяки цьому вдалося побудувати спільноту на фундаменті віри. Тому існує обов’язок берегти велику національну спадщину, зокрема на Сході.

Голова Комісії у справах еміграції та контакту із поляками за кордоном, сенатор Яніна Сагатовська підкреслила, що Сенат завжди був опікуном польської діаспори та у своїх діях відкритий до усіх, кому небайдужі справи поляків за межами країни та робота над підтримкою й розвитком польської культури, мови та традицій.

Віце-міністр культури Ярослав Селлін обговорив заходи, які ініціювало відомство з метою захисту та відновлення пам'яток, що знаходяться за східними кордонами Польщі, а також об’єктів сакральної архітектури. У рамках програми «Захист культурної спадщини за кордоном», завдяки підтримці громадських організацій, проводили роботи із консервації, зокрема у львівському костелі францисканців Святого Антонія Падевського та єзуїтському костелі Святих Петра і Павла, на Личаківському цвинтарі, у костелах в Лопатині, Кутах і Кременці.

На думку Селліна, захист багатонаціональної та багатокультурної спадщини Речі Посполитої – особливо важливий обов’язок кожного поляка.

Віце-голова фонду «Допомога полякам на Сході» Ева Зьолковська у свою чергу представила проекти, які втілював фонд для польської діаспори на Сході, зокрема у співпраці із Католицькою церквою. Пріоритет – підтримка освіти польською мовою, вивчення польської мови та пропагування знань про Польщу. Допомогою фонду користуються 25 костельних шкіл вивчення польської мови у Білорусі, де навчаються приблизно 1 тис. учнів. Про значення Католицької церкви на Сході як опори польської традиції говорили єпископи Антоній Дидич та Віталій Скомаровський. (…)

Про польську діаспору та її особливі риси, сучасну ситуацію розповіла професор Галина Карась, яка вказала на зменшення кількості осіб, що знають польську мову та вважають її рідною, серед поляків на Сході.

Після конференції у Бельведері відбулася урочистість вручення 33 особам відзнак за особливі заслуги перед польським костелом на Сході, за підтримку польської культури та національних традицій та за діяльність для польських національних меншин.

Джерело: Niezależna

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.