Польща та Україна
Парламентська асамблея Польщі та України закликала посилити тиск на Росію

Висловлена теж стурбованість у зв'язку з відсутністю поступу в стримуванні агресії Росії проти України.

12 червня у Варшаві відбулися 10 засідання Парламентської асамблеї Республіки Польща та України, у результаті яких сторони наголосили, що парламенти обох країн відіграють важливу роль у розвитку двосторонніх відносин.

У спільній заяві, яку прийняли віце-спікер Сейму Ришард Терлецький і віце-голова Верховної Ради України Оксана Сироїд, також наголошено, що стратегічне партнерство Польщі та України є наріжним каменем безпеки в регіоні й має бути зміцнене.

Польща та України висловлюють переконання, що повна ратифікація Угоди про асоціацію з її розширеною торговельною частиною, а також відкриття Європейським Союзом громадянам України безвізового руху є кроком у бік реалізації європейських і євроатлантичних зусиль Києва.

Як наголошено в документі, парламенти країн підтримують зусилля України на шляху до членства в ЄС і НАТО, підтверджують попередню позицію Республіки Польща щодо зусиль України для повернення її територіальної цілісності в кордонах, визначених міжнародним правом, закликають Російську Федерацію негайно припинити збройну агресію проти України та окупацію Криму і частин Донецької та Луганської областей.

Також сторони висловили серйозну стурбованість у зв’язку з відсутністю поступу у стримуванні агресії Росії проти України, яку РФ навмисне продовжує, закликають міжнародне співтовариство посилити тиск на Москву, яка своїми агресивними безправними діями створює серйозну загрозу для миру та міжнародної безпеки, вимагають звільнити громадян України, незаконно ув’язнених у російських тюрмах.

Окрім того, парламенти Польщі та України закликали Росію відвести свої війська та озброєння з окупованих теренів, припинити атаки на міжнародні місії моніторингу та фінансування осіб, відповідальних за порушення територіальної цілісності України.

Польська та українська сторони ствердили, що співпраця у сфері безпеки та оборони є ключовою для майбутнього обох держав, і підкреслили, що важливим елементом практичної співпраці є бригада імені гетьмана Костянтина Острозького (ЛитПолУкрбриг).

Сторони наголосила, що Польща та Україна повинні тісніше співпрацювати у сфері енергетики. Київ та Варшава вважають, що «Nord Stream 2» – це політичний проект, що загрожує не тільки європейській енергетичній безпеці, а й солідарності на європейському континенті.

Вони закликали до діалогу кола істориків і підтримали роботу віце-прем’єрів Пьотра Ґлінського і Павла Розенка, які реалізують домовленості президентів Польщі та України, досягнуті у грудні 2017 р. в Харкові.

Також відзначено, що співпраця в аерокосмічній сфері збільшить оборонні можливості обох держав. Вона є важливим елементом розвитку Польщі та України.

Парламенти країн підтримують роботу Польсько-української ради обміну молоддю, наголошуючи, що частіші контакти між молоддю є основою для зближення відносин між народами Польщі та України.

Наступне 11-те засідання Парламентської асамблеї Польщі та України відбудеться у 2019 р.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Міністри оборони Латвії, Нідерландів і Великої Британії під час зустрічі у Ризі заявили про необхідність тіснішої співпраці у сфері дронів та безпілотних систем.
Рейтинг Global Firepower 2026 вимірює військовий потенціал 145 держав світу. У найновішому рейтингу на п’єдесталі опинилися Сполучені Штати, Росія та Китай. У другій десятці опинився Іран. Польща посіла 21-ше місце.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Міністр оборони Польщі заявив, що можливі рішення США можуть лише тимчасово затримати розміщення американських військ у Польщі, але не означають скорочення їх кількості.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Польща, ймовірно, найбільш лояльний союзник США в Європі, розраховувала на посилення американської військової присутності, однак сталося протилежне.
Владислав Косіняк-Камиш заявив, що до 2030 р. Польща матиме найсильнішу та найбільшу армію в Європі.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.
Дефіцит персоналу в системі військової охорони здоров’я сягає до 60 %, залежно від спеціалізації.