Польща та Україна
Люблінський воєвода подає у прокуратуру на голову Українського товариства

На думку Пшемислава Чарнека, Григорій Купріянович під час пам’ятних заходів у Сагрині порушив польське законодавство.

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек хоче, аби польська прокуратура вивчила слова голови Українського товариства у Любліні, які він промовив під час пам’ятних заходів у Сагрині із вшанування українців, убитих там у 1944 р. польським збройним підпіллям. У заходах взяв участь, зокрема, президент України Петро Порошенко та українська громада Польщі.

На думку люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, недільні урочистості в Сагрині – “це одна велика провокація”, а голова Українського товариства у Любліні, доктор Григорій Купріянович своїми словами прирівнює події, що відбулися в Сагрині 1944 р., до подій на Волині 1943 р.

“Прирівнювання цих двох подій може бути злочином”, — сказав Чарнек у понеділок польським журналістам.

Під час заходів у Сагрині Григорій Купріянович, зокрема, заявив, що понад 74 роки тому там загинули громадяни Речі Посполитої, українці, православні жителі тієї землі, “на якій століттями жили їхні предки”.

“Вони загинули від рук інших громадян Речі Посполитої, тому що говорили іншою мовою та були іншого віросповідання. Той злочин проти людства вчинили члени польського народу – партизани Армії Крайової, які були солдатами підпільної польської держави”, — сказав він. Купріянович додав, що пам’ятник у Сагрині, присвячений убитим українцям, хоча й був встановлений 10 років тому, не дочекався офіційного відкриття за участю президентів Польщі та України, як це було заплановано, а президент України першим віддає там шану. Він зазначив, що “пам’ять про українських православних жертв не була увічнена в Сагрині аналогічно”, як це було у випадку інших жертв польсько-українського конфлікту в Порицьку, Павлівці, Павлокомі, Гуті-Пеняцькій.

На думку люблінського воєводи, слова Григорія Купріяновича “скандальні, бо він однозначно прирівнює події у Сагрині до подій на Волині та в інших місцях на Кресах, зрівнює 130 тис. жертв [поляків] геноциду, [вчиненого] українцями націоналістами з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 р.”

Воєвода вказав на положення статті Кримінального кодексу про зневагу польського народу та порушення закону про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводять штраф або позбавлення волі за публічне заперечення злочинів українських націоналістів.

“Звісно, немає прямого висловлювання, що заперечує злочини українських націоналістів, але слова Григорія Купріяновича протягом багатьох останніх років, особливо це висловлювання із прирівнюванням цих двох подій, на моє переконання, має вивчити прокуратура, і тому я вношу заяву до прокуратури про можливий злочин. Я хочу, аби прокуратура перевірила це”, — сказав він.

Пшемислав Чарнек відзначив, що кульмінація злочину на Волині сталася 11 липня 1943 р., натомість акція збройного підпілля була проведена у Сагрині 10 березня 1944 р. За його словами, акція в Сагрині була направлена проти баз ОУН-УПА, “звідки здійснювався наступ на сусідні польські села (…)”.

Польський чиновник додав, що у Сагрині, звісно, “були цивільні жертви”, але, як він зазначив, від учасників тих подій чув, “що ті цивільні також були озброєні, і то була просто регулярна боротьба”. “Я не вдаюся в подробиці, я не історик”, — додав він.

Пшемислав Чарнек сказав, що недільні заходи в Сагрині – “це одна велика провокація та нахабство”. “Це було зроблено як провокація у 75-ті роковини трагічної, кривавої неділі на Волині, де українські націоналісти, бандити, яких важко знайти в історії світу, жорстоко вбивали тисячі поляків, зокрема під час богослужінь”, — зазначив він.

Чарнек додав, що ці роковини були урочисто відзначені президентом Анджеєм Дудою в неділю в Луцьку і на місці тих злочинів. “Натомість українці організували молитви на могилах своїх співвітчизників, котрі загинули 10 березня, а не 11 липня, однозначно здійснюючи провокацію”, — сказав воєвода.

Чиновник також подякував поліції та прикордонній службі за те, що вони гарантували безпеку, передусім жителям Польщі, бо, як сказав, “відомо, що прибуття тисячі або двох тисяч українських націоналістів до Польщі не є безпечною подією”.

У свою чергу, голова Українського товариства у Любліні Григорій Купріянович сказав, що підтримує кожне своє слово, яке він сказав у Сагрині. “Я переконаний, що у моїх словах не було неправди”, — зазначив він. Він нагадав, що у Польщі живуть українці – громадяни Республіки Польща — і вони теж мають право на власний погляд на історію. Він підкреслив, що його обурили слова воєводи, який заходи із вшанування вбитих у Сагрині українців на цвинтарі за участю найвищої влади України назвав “провокацією” та “нахабством”. Обурливими для нього є також слова Чарнека про учасників цих заходів, які нібито є українцями-націоналістами, котрі несуть загрозу. “Це ганебно й негідно з боку державного чиновника”, — сказав Григорій Купріянович.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.