Польща та Україна
ІНП Польщі: Україна позитивно оцінила ексгумаційні роботи в Грушовичах

Представники української сторони були свідками ексгумаційних робіт у Грушовичах, і після завершення робіт у червні цього року українська сторона оцінила їх позитивно. Про це заявив голова польського Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек.

Історик відповів на заяву голови українського Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про те, що польські історики припустилися багатьох помилок під час робіт у Грушовичах: «Ми справді показали свою добру волю і запросили українську сторону. Вони (українські історики, – ред.) були свідками всього, що відбувалося у Грушовичах, а після завершення робіт дякували нам за те, що ми там зробили. Ми вирішили певну проблему, адже виявилося, що там немає членів УПА. І була на цю тему згода. Ця згода, на превеликий жаль, тривала кількадесят годин».

Ярослав Шарек підкреслив, що українська сторона брала участь в археологічних дослідженнях, була там присутня, а тому «висунуті звинувачення для нас цілком незрозумілі».

Голова ІНП Польщі звернув увагу, що досі не отримав відповіді на листа щодо подальших ексгумаційних робіт у десяти локаціях в Україні. Метою робіт у Грушовичах, які почалися у травні цього року, було з’ясування, чи під демонтованим пам’ятником УПА були поховані воїни УПА. Під пам’ятником знайдено останки 16 осіб, чоловіків, жінок і дітей.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович звинуватив експертів Інституту національної пам’яті Польщі у помилках під час дослідження місця, на якому знесли пам’ятник УПА у Грушовичах на Підкарпатті. Польський ІНП, на його думку, обмежив площу проведення дослідницьких робіт і тому не міг знайти останки вояків УПА.

«Тезу про відсутність поховань членів УПА ми вважаємо недостатньо обґрунтованою. Роботу над з’ясуванням цього питання потрібно продовжити, зокрема завдяки наступним глибоким опрацюванням архівних джерел», – вважає В’ятрович.

Інформація про позицію українського Інституту національної пам’яті щодо робіт у Грушовичах є у листі голови цієї установи Володимира В’ятровича до голови ІНП Польщі Ярослава Шарека. Це черговий етап польсько-української суперечки довкола історії обох народів. Дослідження, про які пише В’ятрович, у травні цього року провело Бюро пошуків та ідентифікації ІНП.

На початку червня Інститут національної пам’яті Польщі передав українській стороні доповідь про проведені археологічні дослідження на цвинтарі у Грушовичах.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Після історичної перемоги на парламентських виборах в Угорщині Петер Мадяр і його партія «Тиса» планують радикальні зміни у функціонуванні державних медіа.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
За місяць до парламентських виборів уряд Віктора Орбана активно використовує плакати з критикою України та ЄС, перетворюючи вулиці Будапешта на арену політичної боротьби.
Інститут національної пам’яті Польщі переконує, що Роза Люксембург не заслуговує на вшанування в польському публічному просторі.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.
У бюджеті Ряшева зарезервовані кошти на демонтаж пам’ятника вдячності Червоній армії. Скульптура з постаменту потрапить до музею, а декоративні плити будуть експоновані на військовому цвинтарі.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.