Польща та Україна
«Gazeta Wyborcza»: Як можна не заплатити за роботу

«Як можна не заплатити за роботу?» – запитує «Gazeta Wyborcza». Виявляється, можна. Більше того, «експлуатація праці українських іммігрантів стала бізнес-моделлю для багатьох польських роботодавців». Газета описує кілька історій українських мігрантів. Усі вони мають спільний знаменник – роботодавець або агентство посередництва працевлаштування не платили українцям за роботу й експлуатували їх.

Наталія Мурзак: «Я працювала багато. Інколи працювала 18 годин на добу, спала по дві години. В Україні в мене залишилися мама і донька, нам потрібні гроші...» Роботодавець забув заплатити Наталії 6 тис. злотих. Коли жінка сказала, що не буде далі працювати, поки не побачить зароблені кошти, її зачинили на кухні й побили.

Почесне консульство України в Познані має у своєму списку 49 українців, котрі не отримали за роботу в Польщі зарплати. У цьому списку – суми від 500 до 7000 злотих. Юрист із Мазовецького воєводства теж має такий список, у ньому – 60 прізвищ осіб, яким заборгували польські роботодавці, найбільший борг – 7250 злотих.

Юристи, котрі допомагають українським громадянам у судових справах проти нечесних роботодавців, кажуть, що це тільки вершина айсберга. Почесний консул України у Познані Вітольд Горовський пояснює, що обманутих українців може бути дуже багато, але мало хто з них вирішує відстоювати свої права: «Громадяни України привозять із собою недовіру до державних установ, це використовують шахраї».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.
Чинні з березня правила покращили статус українців, які легально працюють у Польщі, натомість хворі та старші біженці, а також ветерани стикаються із серйозними проблемами.
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.