Світ
Ангела Меркель: «Національні держави повинні бути готові відмовитися від суверенітету»

«Національні держави повинні бути готові відмовитися від суверенітету», – заявила канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час недавніх дебатів у Берліні. Проте зазначила, що це має бути зроблено належним чином і з незмінною роллю національних парламентів.

Учасники конференції «Парламентаризм між глобалізацією та національним суверенітетом», організованою Фондом Конрада Аденауера, обговорили такі теми, як діяльність в умовах популізму та вибори до Європейського парламенту, заплановані на травень 2019 р. Про це зазначено в підсумку дискусії, опублікованому на сайті організації.

Меркель підкреслила, що Німеччина відмовилася від частини суверенітету на користь Європейського Союзу, але зазначила, що «держави-члени ЄС лишаються господарями європейських трактатів».

Передача суверенітету має, на її думку, відбуватися «природно в належному порядку» і вимагає рішення національних парламентів, оскільки саме парламенти, як підкреслила політик, є «серцем демократії».

Взаємну довіру та готовність до компромісу вона назвала ключовими елементами поточного періоду напруги на внутрішній і міжнародній арені. На думку Меркель, дебати щодо Міжнародного пакту ООН у справі міграції показали, що під сумнів ставляться основи. Висловлюються сумніви щодо демократичної легітимності ООН та її конвенцій, навіть якщо вони вже давно прийняті національними парламентами», – сказала Меркель.

«Є люди, які думають, що вони можуть визначити, коли ці угоди втрачають чинність, тому що вони представляють народ», – додала вона. Тим часом, як сказала Меркель, «народ – це люди, які постійно проживають у певній країні, а не група, яка їх визначає як народ».

Серед виступів у рамках конференції Фонд Конрада Аденауера згадав слова колишнього президента Польщі Броніслава Коморовського, який у контексті травневих європейських виборів звернув увагу на зростання кількості євроскептиків. Він застеріг, що у Польщі «кількість прихильників Європи становить 60–70 %», а також переконував, що Польща хоче залишитися частиною ЄС та пов’язаної з ним спільноти цінностей. У середу під час виступу в Бундестазі Меркель висловила свою стурбованість зростанням націоналізму та відстоювала міграційний пакт ООН, який критикує навіть її власна партія. Ця угода не матиме юридичного характеру, але має на меті поширення стандартів і норм у сфері міграції, а також спростити співпрацю між державами.

До європейської інтеграції закликав теж президент Франції Еммануель Макрон. Під час виступу в німецькому парламенті на минулих вихідних він закликав Францію та Німеччину укріпити альянс для більшої інтеграції Європи, прискорити реформи ЄС та виступити проти націоналістичних рухів.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
15 % поляків підтримали б вихід країни з Євросоюзу, якби референдум відбувся зараз.
Польща та Франція розширюють стратегічну співпрацю у сфері безпеки, яка охоплює не лише спільні військові навчання та протиповітряну оборону, а й питання ядерного стримування.
Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 р. часто подають як історію успіху: зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель припустила, що Польща та країни Балтії є співвинними в російській агресії проти України.
Полонез у виконанні ансамблю «Полонія», конкурси знань про країну та інформація про культуру і кухню ‒ так Польща презентувала себе під час Дня Європи у Брюсселі. Поруч із польським стендом українці розповідали про свою культуру та історію.
Еммануель Макрон заявив вчора, що проти Росії необхідно вжити рішучі дії, якщо Москва продовжуватиме зволікати та відмовлятися від миру.
Фінансування європейської безпеки та підвищення конкурентоспроможності економіки ЄС є одними з пріоритетів польського головування в першій половині наступного року.
Середня річна заробітна плата за повний робочий день у Європейському Союзі у 2023 р. зросла на 6,5 % і сягнула 37,9 тис. євро. Найшвидше зростання зарплат було зафіксовано в країнах Східної Європи, зокрема і в Польщі.
Згідно з новою директивою, ухваленою Європейською комісією, з 1 вересня знову діють посилені правила щодо пронесення рідин на борт літаків. Тепер в усіх аеропортах країн ЄС заборонено вносити на борт літака рідини в упаковках обсягом більше ніж 100 мл.