Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 р. часто подають як історію успіху: зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки.

Але за цими змінами стоїть складніший процес: тривала перебудова держави, зміна правил гри й помітна соціальна ціна.

Пьотр Анджеєвський, головний аналітик Західного інституту в Познані, наголошує: «Це не одна дата в календарі. Це приблизно 10 років підготовки ‒ зміни законів, процедур, інституцій».

Економіка: швидке зростання, яке не з’явилося саме по собі

Пьотр Анджеєвський стверджує, що економічний ефект очевидний.

ВВП Польщі сьогодні приблизно на 40 % вищий, ніж був би без вступу до ЄС. Експорт зріс у п’ять разів, знизилися безробіття й рівень бідності. Ключову роль у цьому відіграли не лише європейські гроші, але й зміни всередині держави. Найважливіше – це якість інституцій. Держава почала працювати ефективніше. Без цього розвитку не було би.

Саме ці зміни дозволили бізнесу працювати в більш передбачуваному середовищі, а малим і середнім підприємствам – конкурувати на рівних. Однією з найбільш відчутних змін стало поступове зникнення неформальних практик.

«Раніше багато питань вирішували через знайомства або конверти. Це був так званий другий обіг, який фактично визначав, як працює система», ‒ розповідає Пьотр Анджеєвський.

Інституційні реформи поступово витіснили цю модель. Корупція не зникла відразу, але з’явилися прозорі правила. Це змінило сам принцип конкуренції: вигравати почали ті, хто пропонує кращий продукт, а не має кращі зв’язки.

Зміни стали помітними і в повсякденному житті, насамперед в інфраструктурі.

«Польща довгий час мала високий рівень смертності на дорогах через погану інфраструктуру і звички водіїв. Завдяки коштам ЄС почалося будівництво автомагістралей і швидкісних доріг. Це дало швидкий ефект. Кількість смертельних аварій значно зменшилася. Разом із дорогами змінювалася й поведінка учасників руху, а дотримання правил поступово стало нормою», ‒ наголосив аналітик.

Регіони: різний темп розвитку

Європейські фонди дали поштовх розвитку навіть невеликим громадам.

«Деякі регіони змогли залучити майже всі доступні кошти з програм ЄС – до 95–100 %», ‒ розповідає Пьотр Анджеєвський.

Це дозволило швидко реалізовувати проєкти, на які раніше йшли десятиліття: ремонти інфраструктури, будівництво доріг, розвиток місцевих послуг. Водночас розвиток був нерівномірним. Великі міста і економічні центри розвивалися швидше, ніж менші населені пункти.

Спільний ринок: головна перевага

Однією з ключових змін стало відкриття спільного ринку.

«Польські компанії отримали доступ до великої кількості заможних споживачів. Це дозволило їм стати потужною експортною силою. Сьогодні близько 80 % польського експорту йде до країн ЄС, а 88 % ‒ до Європи загалом», ‒ коментує Пьотр Анджеєвський.

Разом із можливостями з’явилися втрати. Відразу після вступу почалася масова трудова міграція. Близько 2,4 млн людей виїхали працювати до інших країн ЄС. Особливо це стосувалося менших міст і регіонів, де бракувало роботи.

З одного боку це означало додаткові доходи, бо частина зароблених грошей поверталася в країну. З іншого – Польща втратила значну частину працездатного населення.

Тоді з’явилося явище «євросиріт» ‒ дітей, які зростали без одного або обох батьків. Цей соціальний ефект, за його словами, був відчутним і його не можна ігнорувати.

Експерт вважає, що повністю уникнути відтоку людей було неможливо. Люди завжди прагнуть жити краще. Якщо з’являється можливість швидко покращити своє життя, частина з них поїде. Спроби штучно обмежити виїзд могли б мати зворотний ефект. Натомість держава може лише пом’якшувати наслідки – інвестувати в регіони і створювати умови для повернення.

Однак слабка підготовка держави може призвести до протилежного ефекту ‒ розчарування і недовіри, каже експерт. Попри економічне зростання, в Польщі сьогодні зростає сприйнятливість до критики ЄС.

«Це пов’язано зі зростанням витрат і невизначеності, а також із наративами про втрату суверенітету», ‒ підкреслює Пьотр Анджеєвський.

Частину таких настроїв підсилює інформаційний простір. Бракує роз’яснень, що членство в ЄС не зменшує, а збільшує можливості держави. Польща, за словами Пьотра Анджеєвського, стала економічно сильнішою й має більше впливу, ніж раніше. Водночас дискусії про роль ЄС і надалі залишаються частиною внутрішньої політики.