Польща
10 цифр, які покажуть жах воєнного стану

1750 танків, 70 тис. військових, 30 тис. міліціонерів i 1900 бойових машин використали під час воєнного стану у Польщі, який історик Норман Дейвіс  назвав «найдосконалішим військовим переворотом в історії новітньої Європи».

9 736 осіб було інтерновано за неповні два роки воєнного стану до 49 осередків по всій Польщі.

56 – мінімум стільки чоловік загинуло, згідно з даними Інституту Національної Пам’яті, під час страйків і маніфестацій в період з 13 грудня 1981 по 22 липня 1983 р.

129 найбільших промислових підприємств було воєнізовано вже в першу ніч воєнного стану. Розпорядження, які видавалися на них, прирівнювалися до військових наказів.

320 днів тривав бойкот акторів радіо і телебачення під час воєнного стану. Це був найдовший страйк в історії ПНР.

185 мільйонів глядачів у 50 країнах світу переглянуло програму «Щоб Польща була Польщею», яку транслювали 31 січня 1982 р. з ініціативи президента США Рональда Рейгана. У програмі на підтримку поляків, що страждали через воєнний стан, виступили Пол Маккартні i Чеслав Мілош.

6 тон важили замовлені в московських друкарнях плакати з оголошенням  про запровадження воєнного стану, розклеєні на вулицях.

9 – о цій годині мала розпочатися програма «Телеранок», відсутність якої на екранах вразила дітей і назавжди закарбувалася у пам’яті багатьох поляків.

14 днів знаходилась під землею 1000 гірників шахти «П’яст» у рамках протесту проти введення воєнного стану. Це найдовший страйк в історії польського гірництва.

61 см – таку довжину мали міліцейські палиці, якими користувалися моторизовані відділи міліції. Такий обгорнутий гумою металевий прут міг бути також коротшим – 40 см.

300 корків від газованої води під час воєнного стану можна було обміняти на пару трусів. У деяких кооперативах за 15 пляшок з нарізною горловиною давали додаткову картку на півлітра горілки.

Джерело: Newsweek

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, вказують, що 46 % поляків вважають, що найбільшою загрозою для стабільності країни в найближчі п’ять років є політичний конфлікт і поляризація.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.