Польща
Видатні поляки – лише чоловіки? Урядовий фонд видав суперечливий календар

На думку Польського національного фонду, видатні поляки – це тільки чоловіки. Фонд випустив календар «Поляки, які змінили світ». Кожного місяця представлений видатний діяч, факт народження в Польщі якого є маловідомим. Однак у календарі забракло місця для польок.

Наприклад, у січні представлено Максиміліана Факторовича, всесвітньовідомого засновника косметичної компанії Max Factor.

Польський народний фонд переконує, що єдиним критерієм для вибору постатей було бажання нагадати забутих польських вчених, винахідників, дослідників, чиї винаходи чи відкриття сприяли збереженню людського життя, впливали на поліпшення комфорту життя чи праці людей в усьому світі, або поляків, про яких мало хто знає, що вони народилися в Польщі. Героїв календаря мала обирати координаторка проекту Беата Славінська.

Чому ж у виданні знайшлося місце для Макса Факторовіча, а не для Хелени Рубенштейн. Чому обрали Ігнатія Лукасевича, а не Марію Склодовську-Кюрі? Польський народний фонд не дає відповіді на це запитання. Лише переконує, що наступний випуск буде присвячений жінкам.

«Планується, що наступний випуск календаря буде присвячений жінкам. Польський національний фонд реалізує проекти, присвячені жінкам», – стверджує організація.

Крім Максиміліана Факторовича, у виданні представлено розробників металошукача Юзефа Косацького й Анджея Гарбоша, годинникаря Антоні Патека, лікаря, співвідкривача груп крові Людвіка Гіршфельда.

У календар могли би потрапити також такі польки, як Ельжбета Гевеліуш, друга дружина Яна Гевеліуша, авторка трьох книг з астрономії, Софія Ковалевська, перша європейка з докторською дисертацією з математики, або Марія Закшевська, яка відкрила жінкам у США шлях до професії лікаря.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Результати опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, вказують, що 46 % поляків вважають, що найбільшою загрозою для стабільності країни в найближчі п’ять років є політичний конфлікт і поляризація.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.