Польща та Україна
Посольство Польщі висловило ноту протесту МЗС України

Посольство Польщі в Києві висловило ноту протесту Міністерству закордонних справ України у зв’язку зі спробами релятивізувати злочин у Гуті-Пеняцькій. Про це у понеділок, 25 лютого, повідомила речниця дипломатичного відомства Польщі Ева Сувара.

За словами Сувари, прикладом спроби релятивізації трагічних подій у Гуті-Пеняцькій є, зокрема, «інформаційна таблиця, встановлена у 2018 р. неподалік пам’ятника жертвам, яка містить фальшиву інформацію про перебіг злочину з 1944 р., а також напис у місці пам’яті українців, котрі загинули в населених пунктах за 20 км від Гути, у якому говориться про вшанування українських жителів сусідніх сіл, закатованих польськими шовіністами та радянськими партизанами».

«Посольство Республіки Польща в Києві звернулося у цій справі з нотою протесту до МЗС України, наголосивши, що місця пам’яті з таким текстом ставлять під сумнів заявлену владою України політику добросусідства та примирення у відносинах із Польщею, а також просить українську сторону роз’яснити законність та обставини встановлення обох об’єктів», — повідомила речниця МЗС Польщі.

За її словами, у ноті наголошено, що Польща відкрита до діалогу для роз’яснення історичних суперечностей.

На таблицю, що стоїть поруч із пам’ятником жертвам трагедії, на якій українською, польською та англійською написано, що за злочин відповідають «німецькі нацисти», а в селі діяли «польські загони», звернули увагу під час заходів у 74-ті роковини погрому в Гуті-Пеняцькій.

Віце-президент Інституту національної пам’яті Польщі Кшиштоф Швагжик тоді відзначив, що зміст напису на таблиці – це «провокація з боку певних українських сил, котрі хочуть переписати історію». «Незважаючи на те, скільки би таких таблиць не з’явилося, ніщо не змінює факту, що 28 лютого 1944 р. жителі Гути-Пеняцької були вбиті українцями на німецькій службі», – сказав Швагжик.

Нагадаємо, у неділю, 24 лютого, на Львівщині, відбулася жалобний захід, присвячений пам’яті жертв погрому в Гуті-Пеняцькій, що відбувся 28 лютого 1944 р. Гута-Пеняцька, село із понад тисячею мешканців, було тоді цілковито спалене. За офіційною польською версією, злочин вчинили солдати дивізії СС «Галичина» та Української повстанської армії. З іншого боку, як про це повідомляє портал «Історична правда», «згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП)».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.