Позитивна оцінка особи Йосифа Сталіна російським суспільством сягнула найвищого рівня за останні 20 років. На сьогодні половина росіян позитивно ставиться до Сталіна – це результати опитування незалежного центру дослідження громадської думки Левада-Центр.

В опублікованому дослідженні соціологи дійшли висновку, що позитивне ставлення до Сталіна і його ролі в історії країни зараз сформувалося «на рівні нової суспільної норми». Позитивна оцінка Сталіна не є вже виключною прерогативою прихильників комуністичної партії і не залежить від віку: у всіх вікових групах позитивних оцінок більше, ніж негативних.

Левада-Центр регулярно проводить опитування, що стосуються як Сталіна, так і інших керівників СРСР. Респонденти можуть обрати кілька позитивних почуттів: захоплення, повагу, симпатію або байдужість. Серед негативних почуттів можна обрати антипатію, страх і огиду. Була теж відповідь: «Я не знаю, ким був Сталін».

У найновішому досліджені, проведеному 17–21 березня цього року, позитивні оцінки сягнули максимального рівня. 41 % опитаних, тобто на 12 % більше, ніж у 2018 р., висловили свою повагу до Сталіна.

Саме це почуття домінує серед всього спектру оцінок. Захоплення фігурою диктатора висловили 4 % опитаних, симпатію – 6 %, байдужість – 26 %. Серед негативних оцінок найчастіше обирали антипатію – 6 %. Не визначилися із думкою 7 % респондентів.

На запитання, яку роль відіграв Сталін в історії країни, 18 % анкетованих вибрали відповідь «повністю позитивну» і 51 % – «скоріше позитивну». Про «скоріше негативну» вказали 14 %, «надзвичайно негативну» – 5 %. Це означає, що 70 % вважають роль Сталіна позитивною, а лише 19 % – негативною.

Соціологи вважають, що у відношенні росіян до радянського диктатора можна виокремити три періоди. Після 2000 р. позитивні і негативні оцінки були приблизно однаковими. У 2008–2014 рр. переважали нейтральні оцінки, що свідчило як про амбівалентне ставлення до цієї особи, так і про відсутність зацікавлення періодом сталінізму. Падіння негативних і нейтральних оцінок починається з 2015 р., тобто від початку теперішньої геополітичної конфронтації із Заходом.

Зменшується кількість респондентів, які вважають, що були невиправданими людські жертви, яких зазнало суспільство в період сталінізму. Натомість укріплюється погляд, що ці жертви все-таки були виправданими. У 2019 р. таку позицію висловили 46 % респондентів (на думку опитаних, ці жертви «цілковито» і «певною мірою» можна виправдати «великими цілями і здобутками, досягнутими за короткий час»).

Ще у 2017 р. 49 % вважали, що людські жертви періоду сталінізму нічим не можна виправдати. Зараз так вважають 45 %.

У коментарях у Росії часто можна натрапити на думку, що зростання симпатії до Сталіна пов’язане з певними уявленнями про сталінський період, зокрема про відсутність корупції серед вищих державних чиновників. Це контрастує з теперішнім відчуттям, притаманним найменш забезпеченим соціальним групам, які відчувають свавільність і нахабство чиновників.

Також однією із причин є те, що до створення позитивного іміджу Сталіна залучається теперішня влада держави, зокрема, через безкритичне ставлення до закордонної політики СРСР у період перед і під час Другої світової війни.

Джерело: niezalezna.pl