Польща та Україна
«Руйнування пам’ятника полякам – елемент гібридної війни»

«Поставмо собі фундаментальне запитання, кому це вигідно?» – говорив у програмі «Минула двадцята» Адам Еберхардт, директор Центру вивчення Сходу, коментуючи руйнування пам’ятника полякам у Гуті-Пеняцькій. На думку Рафала Дзенцьоловського з фундації «Свобода і демократія», це «створення негативного ставлення українців до поляків і поляків до українців».

Пам’ятник полякам, убитим у 1944 р. у селі Гуті-Пеняцькій на заході України, було зруйновано. Пошкодження задокументовано у відеоролику та на фото, які в понеділок розповсюдили російські соціальні мережі. Про інцидент вже знає польська дипломатія. Офіційне звернення у зв’язку з руйнуванням пам’ятника направило у вівторок до МЗС України Посольство Польщі в Києві.

Помилки, яких не зробив би жоден українець
Еберхардт вважає, що є достатньо підстав вважати, що це провокація з російської сторони: «Ці підстави ми пов’язуємо як зі способом руйнування, так і тим, що інцидент стався під час православних свят, що фільм у російському Інтернеті з’явився з помилками, яких жоден українець не зробив би».

Також Еберхардт додав, що потрібно поставити фундаментальне запитання, кому вигідний цей акт вандалізму. На його думку, для когось необхідно, щоби польсько-українські суперечки розгорялися. «Адже це спосіб підігрівати ситуацію в Центральній та Східній Європі», – пояснив він.

Розбурхування емоцій
Рафал Дзенцьоловський із фундації «Свобода і демократія» зазначив, що ця резонансна подія сталася менше, ніж за місяць, до відзначення чергової річниці знищення польського села. «Це елемент певної постійної політики, розрахованої на розбурхування емоцій і створення негативного емоційного відношення українців до поляків і поляків до українців. Я це інтерпретую в певному сенсі як елемент гібридної війни», – сказав Дзенцьоловський.

Також він додав, що це не режисована і штучно спровокована проблема, а що польсько-українські відносини дійсно потерпають від величезного тягаря нез’ясованих справ.

Войцех Муха з «Gazeta Polska» сказав, що перше запитання, на яке потрібно відповісти, кому принесла користь вся ця ситуація? «Не принесла вона, напевно, користі Україні, яку в російському телебаченні показують як країну, вражену гниллю і всякого роду фашизмом», – підкреслив він.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Підвищення цін 1 липня 1980 р. спричинило хвилю протестів, яка поширилася з люблінського регіону на всю Польщу.
Сьогодні минає 100 років від часу запровадження перших польських номерних знаків на транспортних засобах.
Тут будуть представлені найважливіші польські історичні пам’ятки, які не експонувалися 50 років, а також ті, які ніколи не були в музейній експозиції. Загалом там буде виставлено понад 800 експонатів.
Освітній ролик «1941: війна двох тоталітарних режимів» українською та російською мовами з’явився вчора на каналі YouTube ІПН.  Публікація відеозапису цими мовами пов’язана з 81-ю річницею початку війни Німеччини проти СРСР.
18 травня 2022 р. минуло 30 років із дня підписання Договору про добросусідство, дружні відносини та співробітництво між Польщею та Україною.
В Музеї військово-повітряних сил у Дембліні на Люблінщині відкривається виставка «Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра – творці польсько-українського союзу 1920 року».
Рішення про привезення меча Петра Сагайдачного в Україну для експозиції з нагоди вшанування 400-річчя смерті українського гетьмана вже усно погодив міністр культури та національної спадщини Польщі.
«Чи такої Європи хотіли її батьки-засновники?» ‒ запитує Мішель Луйо.
Польща нам добре відома, як країна незвичних політичних експериментів. Ще з XVII-XVIII ст. вона палко захищала республіканську систему свободи всупереч поствестфальській Європі, що перетворювалася на володіння абсолютних монархів, аж до «Солідарності» у ХХ ст., унікального та успішного експерименту мирного повстання проти радянської імперії.