Відновлення пошуково-ексгумаційних робіт стало одним із ключових чинників, які дозволили повернутися до регулярного діалогу істориків Польщі та України.
Міністерство культури і національної спадщини РП в опублікованому повідомленні підбило підсумки діяльності польсько-української робочої групи з питань історичної пам’яті у 2025 р.
Після втрати доступу до російських і білоруських архівів після початку повномасштабної війни в Україні польські історики шукають нові джерела документів про долю поляків, депортованих до азійського регіону під час радянських репресій.
Василь Боднар заявив, що варто очікувати подальших дозволів на ексгумацію з української сторони. Однак він наголосив, що в цьому питанні необхідна комунікація між Інститутами національної пам’яті обох країн, на яку Україна чекає вже три місяці.
Заступник голови Інституту національної пам’яті РП Кароль Полейовський вважає, що, попри деякі сигнали, прориву в ексгумаціях жертв Волинської трагедії не досягнуто.
Міністерство культури України видало дозвіл на проведення пошукових робіт останків поляків у селі Угли на Волині. Це відповідь на клопотання приватної особи.
В Україні занепокоєні польською ініціативою засудити УПА та ОУН(б). Історики апелюють до Польщі відмовитися від законодавчого засудження українських повстанців і закликають до діалогу.
Результати опитування свідчать, що соціальними мережами користуються 73 % поляків. Найактивнішою є молодь, а масштаби користування соцмережами відрізняються, зокрема, залежно від віку та політичних уподобань.
Міністр закордонних справ Польщі заявив, що російська дипломатична служба перебуває у фокусі уваги Євросоюзу під час підготовки нових санкцій проти Кремля.
