В Україні занепокоєні польською ініціативою засудити УПА та ОУН(б). Історики апелюють до Польщі відмовитися від законодавчого засудження українських повстанців і закликають до діалогу.

«Відповідно до наявної практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки», – заявили історики.

Проєкт президентської поправки з цього питання було подано до Сейму. Запропонована поправка до Закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу має на меті «уточнити положення, що визначають поняття злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом», з метою протидії поширенню неправдивих заяв.

«Публічне заперечення злочинів, скоєних українськими націоналістами, має бути криміналізовано», ‒ заявив речник президента Кароля Навроцького.

Відкриту заяву з цього питання було опубліковано вчора, 1 жовтня, на сайті Інституту національної пам’яті України та на сторінці посольства України в Польщі у Facebook. «В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за всі події, пов’язані з Волинською трагедією», ‒ йдеться в заяві.

Автори листа закликали уникати політизації «нашої спільної з Польщею історичної спадщини, особливо тих трагічних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін». Вони зазначили, що спроби «вбити клин» між Україною та Польщею посилилися після вторгнення Росії в Україну.

«Нині робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому», ‒ наголосили вони.

«Історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження всіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння», ‒ зазначено в заяві.

Підписані під нею українські історики визнали «досить сумнівними спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці».

«Саме тому українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла би сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого», ‒ написали українські історики.

«В умовах збройної агресії Росії проти України та всієї цивілізованої міжнародної спільноти вважаємо неприпустимими дії, які будуть послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора, який протягом кількох століть робить усе можливе для знищення і українців, і поляків», ‒ додали вони.

Автори заяви висловили вдячність польській державі та народу за допомогу, яку вони надали Україні під час війни з Росією. «Польща була однією з перших держав, яка надала Україні всю можливу військову допомогу, а також прихисток мільйонам біженців з України. Польща і сьогодні продовжує незмінно підтримувати Україну в нашій спільній боротьбі проти країни терориста – Росії», – написали історики.

У понеділок президент Республіки Польща Кароль Навроцький подав до Сейму проєкт змін до Закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу, спрямованих на запобігання поширенню «бандерівської ідеології» та заперечення Волинського злочину.