Польща і світ
Президент Польщі Анджей Дуда: «Центральна Європа – спільнота прагнень»

Ми пройшли шлях від регіону, який протягом довгого часу майже не існував у свідомості головних акторів світової сцени. І стали регіоном, який є одним із найбільш динамічних за рівнем розвитку у світі і намагається стати одним із його цивілізаційних центрів.

Зараз розпочинається нове десятиліття ХХІ ст. Це десятиліття невизначеності, особливо через глобальну пандемію та її економічні наслідки, але й десятиліття надії. Це десятиліття шансів на цивілізаційне та економічне відновлення, побудову кращого світу, більш справедливого, більш зеленого, світу, який поважає принципи сталого розвитку. Дивлячись у майбутнє, ми шукаємо регіони, які стануть осередками динамічних позитивних змін. Я впевнений, що в європейському та світовому масштабах Центральна Європа належатиме до таких місць.

Центральна Європа або Центрально-Східна Європа (ці терміни часто є взаємозамінними) – це значне територіальне утворення, доленосна спільнота, що має як географічний, політичний і економічний, так і ідеологічний та культурний виміри. Якщо йдеться про її розташування на карті, то вона розглядається як територія між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями або (хоча це й занадто спрощено) між Німеччиною та Росією. Насамперед нас об’єднує спільна пам’ять. Ми мали схожий історичний досвід, особливо у драматичному ХХ ст. Ми зазнали лиха двох тоталітаризмів – коричневого та червоного, які нас душили й переслідували. Але ми також маємо прекрасний досвід минулих століть. Із XV–XVII ст., з епохи, яку називали Європою династії Ягеллонів, а потім Річчю Посполитою Багатьох Народів, коли вдалося створити на значній частині цієї території добровільний політичний союз – попередника сучасного Європейського Союзу, який став затишною домівкою для багатьох культур і релігій та сповідував принципи верховенства права, парламентаризму та демократії. Уроки із цього досвіду, і хорошого, і поганого, ми несемо в майбутнє як універсальне застереження, а також як те, що надихає діяти на загальне благо, заради добробуту нашого регіону та всієї об’єднаної Європи.

Важливо описати Центральну Європу з погляду цінностей. Належачи понад тисячу років до західного крила цивілізації, ми поділяємо її ідеологічні основи. Образно представив Центральну Європу Мілан Кундера, назвавши її «викраденим Заходом», тобто частиною західної культурної спільноти, яка проти своєї волі потрапила під радянське, імперське, авторитарне, не здатне до раціонального управління, панування. Однак варто підкреслити, що наша прив’язаність до цінностей, які створили європейську культуру, не є рефлекторною. Можливо, ми краще від інших знаємо високу ціну, яку потрібно сплатити за їх захист. Ми усвідомлюємо, що необхідно культивувати та поєднувати свободу з відповідальністю, права з обов’язками, індивідуалізм із солідарністю, позицію критичності, сучасності та модернізації зі збереженням спадщини та традицій, які визначають нашу ідентичність.

Тімоті Гартон Еш на порозі історичного перелому 1989 р. писав, що ідея Центральної Європи не лише відриває західний світ від звички мислити категоріями холодної війни, кидає виклик усталеним поняттям та пріоритетам, але й пропонує щось нове взамін. Ця думка звучить актуально й сьогодні, коли приналежність країн Центральної Європи до ЄС та НАТО є важливим і стабільним елементом європейського та атлантичного порядку, коли наш регіон, переживаючи стрімке економічне зростання, зробив значний цивілізаційний ривок. Навіть сьогодні ідея Центральної Європи несе в собі динамізм і позитивний зміст. Якби мені необхідно було коротко представити сучасний образ Центральної Європи, зокрема й Польщі як найбільшої країни в цьому регіоні, я б сказав: це спільнота успіху і водночас спільнота прагнень.

Центральна Європа – це чудовий приклад того, якою потужною і творчою силою є свобода. Рідними для неї є економічна свобода, підприємництво, самоврядування. Вони відкривають простір для реалізації сміливих амбіцій та прагнень. Розвиток приходить зі свободою. Три десятиліття, що минули після падіння комунізму, після перелому в нашому регіоні, розпочатого польським рухом «Солідарність», − це історія великого економічного успіху, соціального та цивілізаційного прогресу, який рідко спостерігався у світовій історії протягом такого короткого проміжку часу. Польща і вся Центральна Європа – це захопливий приклад можливостей, які дарує свобода.

Ми можемо служити прикладом того, які позитивні ефекти приносять співпраця, створення спільних ініціатив та проєктів. Завдяки їм Центральна Європа перестала бути, як у несприятливі для нас часи, периферійним простором між Заходом і Сходом, між імперськими супердержавами. Натомість вона стала структурою, поєднаною багатьма зв’язками, яка усвідомлює свої інтереси та впливає на перебіг європейських справ. Нам вдалося емансипувати Центрально-Східну Європу, ми стали суб’єктом політичних та цивілізаційних процесів.

Я хочу звернути Вашу увагу на три важливі площини центральноєвропейської співпраці, які мають не лише регіональне значення, але й неабияке значення у євросоюзному, північноатлантичному і навіть світовому контекстах. Перша – це Вишеградська група, яка найдовше існує, об’єднуючи Польщу, Чехію, Словаччину та Угорщину. Створена у 1991 р. як майданчик для політичного діалогу та координації зусиль щодо вступу в НАТО та ЄС, вона довела свою дієвість і після досягнення цих стратегічних завдань. Сьогодні вона є одним із найважливіших чинників активізації регіональної співпраці в Центральній Європі та досягнення згоди у вирішенні європейських питань.

Друга площина – це Бухарестська дев’ятка (B9). До цієї структури входять країни східного флангу НАТО: Польща, Румунія, Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія. Вона була створена у 2015 р. в Бухаресті, де ми підписали спільну декларацію про об’єднання зусиль заради забезпечення там, де це необхідно, «сильної, надійної та збалансованої військової присутності» НАТО в регіоні. Значною мірою B9 – це відповідь на агресивну політику Росії, порушення кордонів та територіальної цілісності сусідньої України, що становить загрозу регіональній та північноатлантичній безпеці. Ми не маємо наміру пасивно за цим спостерігати.

Третя площина співпраці – ініціатива «Тримор’я», започаткована у 2015 р. мною та президенткою Хорватії Коліндою Грабар-Китарович. До цього об’єднання входять країни, що лежать між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями: Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія та Угорщина. Мета «Тримор’я» – спільне інвестування в інфраструктуру, транспорт, енергетику та нові технології, які стимулюватимуть розвиток наших держав та сприятимуть згуртованості Європейського Союзу. Якщо ми поглянемо на карту економічних зв’язків у ЄС, то побачимо значну перевагу горизонтальних потоків на осі Захід–Схід над вертикальними потоками на осі Північ–Південь. Йдеться про переміщення людей, товарів, послуг та капіталу, а також про мережу інфраструктури (автомагістралі, залізниці, логістичні вузли, трубопроводи, лінії електропередач та інформаційні потоки). Проєкт «Тримор’я», покликаний розбудовувати інфраструктуру цієї частини Європи, має заповнити прогалини, завдяки чому буде посилено інтеграцію нашого регіону і всього ЄС. Залучення до ініціативи «Тримор’я», окрім внутрішнього капіталу ЄС, американських, китайських та інших інвесторів означає здорову диверсифікацію взаємовигоди та взаємозалежності.

Це сучасний образ та майбутнє бачення Центральної Європи як спільноти активності, успіху та амбітних прагнень. Ми пройшли довгий успішний шлях. Від регіону, який протягом тривалого часу майже не існував у свідомості головних акторів світової сцени («в Польщі – це означає ніде», як наприкінці XIX ст. сказав Альфред Жаррі), до регіону, який сьогодні є одним із найбільш динамічних за рівнем розвитку у світі та прагне стати одним із його цивілізаційних центрів. Центральна Європа – назва говорить сама за себе? Запрошуємо Вас приєднатися до цієї захопливої пригоди.

Автор: Анджей Дуда, президент Республіки Польща

Текст публікується одночасно в польському щомісячнику «Wszystko Co Najważniejsze» в рамках проєкту «Десятиліття Центральної Європи», реалізованого спільно з Варшавською фондовою біржою.

джерело:
Схожі публікації
Після зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою в Брюсселі Єнс Столтенберг високо оцінив витрати Польщі на оборону, які складають 4 % ВВП.
Повідомляючи про зустріч Анджея Дуди та Дональда Туска з Джо Байденом, іноземна преса здебільшого звертала увагу на те, що політичні суперники об’єдналися в боротьбі за надання допомоги Україні.
Звернення Анджея Дуди з нагоди 25-річчя вступу Польщі до НАТО транслювали 11 березня в ефірі Польського телебачення.
Президент РП Анджей Дуда вважає, що збільшення військового потенціалу НАТО необхідне з огляду на імперську політику Росії.
Компанія Resonance Consulting опублікувала щорічний рейтинг 100 найкращих міст Європи. Польська столиця потрапила в першу двадцятку.
Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки, що завершилася вчора, 18 лютого, пройшла під знаком нового пробудження Європи. Марек Свєрчинський вважає, що загроза війни більше не є темою табу, а всі усвідомлюють, що треба діяти і бажано – швидко.
Коронавірус SARS-CoV-2 міг з’явитися в Європі раніше, ніж припускали вчені, тобто до виявлення перших офіційно встановлених випадків інфікування. Тож коли насправді почалася пандемія?
Згідно з останнім рейтингом, поляки стали однією з найбільш гостинних націй. Вони допомагають туристам і добре володіють англійською. Польща випередила Німеччину, Італію та Францію.
Після переговорів із президентом Литви у Вільнюсі Анджей Дуда закликав Захід до рішучих кроків для надання допомоги Києву.