Міністерство культури та національної спадщини Польщі виділило приблизно 16,5 млн злотих на захист пам’яток національних та етнічних меншин протягом 2013–2016 рр. Про це повідомив на засідання комітету національних та етнічних менших віце-міністр Ярослав Селлін.
Державний секретар МКіНС Ярослав Селлін представив у середу на засіданні комітету національних та етнічних менших інформацію від міністра культури та національної спадщини щодо захисту пам’яток, важливих для національних та етнічних меншин протягом 2013–2016 рр., та інформацію щодо стану та захисту єврейських цвинтарів у Польщі.
Селлін нагадав, що в Польщі проживають представники 9 національних меншин: білоруської, чеської, литовської, німецької, вірменської, російської, словацької, української та єврейської. Також – 4 етнічних меншин: караїмської, лемківської, ромської та татарської. Він додав, що, відповідно до закону «Про національні та етнічні меншини і регіональну мову», регіональною мовою є кашубська.
МКіНС зазначає, що у захисті пам’яток використання критерію національної або етнічної меншості є «мало практичне з огляду на складність однозначного віднесення окремої пам’ятки до певної національної або етнічної групи».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У ПІДЛЯСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ ВИЙШОВ АЛЬБОМ ПРО ВЕСІЛЬНІ ТРАДИЦІЇ ТАТАР
«КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК»: УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР НАД ВІСЛОЮ
УКРАЇНЦІ МАТИМУТЬ СВОЮ ПОЧАТКОВУ ШКОЛУ В ЛІГНИЦІ
«МЛИН ЗНАНЬ» У ТОРУНІ
За оцінкою відомства найзручнішим є конфесійний або релігійний критерій. «Різниці у доктрині, літургії та традиції різних конфесій відображаються у специфічних архітектурних рішеннях культових споруд, різних видах сакральної архітектури, що включає римо-католицькі костели, греко-католицькі, православні, протестантські церкви, мусульманські мечеті та синагоги», – пояснює міністерство.
МКіНС підкреслює, що збереження пам’яток національних, етнічних та конфесійних меншин має особливе значення для створення іміджу Польщі як «толерантної країни, що поважає відмінності культури місцевих громад, яка є відкритою до співпраці у багатьох сферах громадського життя».
Віце-міністр культури, представляючи інформацію щодо єврейських цвинтарів у Польщі, зазначив, що «є різні оцінки кількості збережених єврейських цвинтарів або слідів від єврейських цвинтарів у Польщі». Він додав, що за інформацією міністра культури, на території Польщі збереглася приблизно 1 тис. єврейських кладовищ (273 внесені до реєстру пам’яток). Приблизно на 400 із них збереглися мацеви.
За інформацією міністерства, нагробки, датовані до 1800 р., збереглися близько на 60 цвинтарях. «Це дуже цікава ситуація з погляду збереження структури пам’яток, тому що загалом християнські цвинтарі в Польщі, що будувалися навколо костелів, святинь, на зламі XVIII–XIX ст., ліквідовувалися, а потім утворювалися цвинтарі за межами міст. Можна сказати, що лише єврейські цвинтарі збереглися у початкових місцях. Тому на християнських кладовищах у Польщі рідкістю є нагробки з XVI ст. на своєму початковому місці», – звернув увагу Селлін.
Він додав, що найцінніші єврейські цвинтарі збереглися у Білій Прудницькій (Опольський повіт) – із XVII ст. (близько 1 тис. мацев), у Кракові – цвинтар Ремуг, із другої половини XVI ст. (приблизно 700 мацев), у Леську – із XVII ст. (2 тис. мацев), у Любліні – старе кладовище з XVI ст. (100 мацев).
«Найвідомішими із туристичного погляду є варшавські єврейські цвинтарі – на вул. Окоповій та Брудні», – підкреслив Селлін.
Коментуючи стан збереження єврейських цвинтарів, віце-міністр відзначив, що некрополі, які тривалий час перебувають під наглядом міських комунальних закладів, «у поточному режимі впорядковують, доглядають згідно із вказівками Рабинської комісії у справах цвинтарів».
Селін також сказав, що МКіНС помітило також «цікаве явище» на єврейських цвинтарях. Він подав приклад містечка Фірлей, що на Люблінщині. «Місце старого цвинтаря огороджене, це спонукало людей приносити туди нагробні камені, тому що після Другої світової війни надгробки були розпорошені. Сам факт ознакування того, що тут був єврейський цвинтар спонукає до повернення цих плит», – підкреслив віце-міністр.
Присутня на зустрічі директорка музею Львова та Кресів Александра Бінішевська, що представляла частину вірменської громади у Польщі, сказала, що вірмени не мають у Польщі місця, де могли би збирати свої пам’ятки. Вона запитала Селліна, чи існує можливість знайти в Польщі місце (побудувати або отримати якийсь об’єкт) для вірменської традиції.
«Сьогодні ми маємо 650-річчя офіційної присутності вірмен у Польщі. Це добрий момент, щоб подумати про таку ініціативу. Якщо була би якась ініціатива від самої вірменської громади або ініціатива з боку конфесійної чи етнічної групи щодо створення у Польщі музею польських вірмен на території Польщі, Міністерство культури охоче би підтримало її», – повідомив Селлін.
Джерело: Dzieje
