Цього року минає 70-та річниця акції «Вісла», але польське Міністерство внутрішніх справ відмовило українцям, що там проживають, у фінансуванні відзначення річниці. Почесний комітет відзначення, до якого входять, зокрема, Данута Куронь, Кристина Захватович, Адам Боднар, Анджей Северин та Анджей Стасюк, разом із українцями організовує урочистості та закликає долучитися до збору коштів.
На грант МВС на організацію відзначення 70-ї річниці акції «Вісла» подали заявки три організації: Об’єднання українців у Польщі, Товариство розвитку музею лемківської культури у Зиндрановій і Лемківське товариство із Легниці. «У грудні минулого року ми отримали відмову. Ми та ще кілька організацій подали апеляцію. Жодна з установ, які намагалися отримати грант на вшанування акції «Вісла», не отримала грошей. Без жодного пояснення», – повідомив Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЯКИ ТА УКРАЇНЦІ СПІЛЬНО ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИХ У ГУТІ-ПЕНЯЦЬКІЙ
ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ БІГУНІВ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ НЕЗЛАМНИХ СОЛДАТІВ
БУРМІСТР ХАЙНУВКИ ЗАБОРОНИВ ПРОВЕДЕННЯ МАРШУ ПАМ’ЯТІ ПРОКЛЯТИХ СОЛДАТІВ
На його думку, рішення МВС небезпечно перегукується із обґрунтуванням акції «Вісла», поширеним за комуністичної Польщі. Згідно із ним, усі польські українці були бандерівцями та членами УПА, а всі члени УПА були бандитами. «Ми все частіше чуємо таку аргументацію від представників націоналістичних політсил. Лідер організації «Młodzież Wszechpolska» Роберт Вінніцький хоче, щоб Сейм скасував постанову Сенату від 1990 р., що засуджує акцію «Вісла», – нагадує Тима.
Українці: «Акція «Вісла» не існує в суспільній свідомості»
Десять років тому на відзначення 60-ї річниці акції «Вісла» об’єднання отримало 55 тис. злотих. На 65-ту річницю – 60 тис. «Ми організували наукові та популярно-наукові заходи. Урочистості відбувалися, зокрема, у Перемишлі та Явожно, де був табір праці, у якому знаходилися ув’язнені українці. Цього року ми хотіли зустрітися у Хшанові біля Елку, де було побудовано першу післявоєнну греко-католицьку церкву. Люди їздили по кілька сотень кілометрів, щоби в ній побратися, – розповідає Тима. – Ми хотіли поговорити про наслідки депортації та стереотипи в історичній пам’яті. Ніхто не досліджував суспільну свідомість мешканців прикордоння. Акція «Вісла» не існує у великій літературі та культурі».
Українців підтримує Почесний комітет громадського відзначення 70-ї річниці акції «Вісла». Його членами є Данута Куронь, Кристина Захватович, отець Томаш Достатній, професор Влодзімєж Мокрий, Адам Боднар, Анджей Северин та Анджей Стасюк.
Через відсутність співфінансування відзначення тепер під знаком запитання. Об’єднання українців у Польщі розпочало збір коштів. «Напевне ми зустрінемося у Перемишлі», – прогнозує Тима і відзначає, що інші заходи залежатимуть від результатів збору. Заходи в Перемишлі заплановано на 28–30 квітня.
«МВС перекреслює роки важкого діалогу»
Члени комітету вважають, що рішення МВС не відповідає ідеалам, які досі сповідувала вільна незалежна Польща. «Після 1989 р. акція «Вісла» стала однією із ключових історичних подій, навколо якої важкою працею будувався польсько-український діалог. На особливу увагу заслуговують багатолітні старання Єжи Ґедройця та людей із середовища видання «Kultura», а також Яцека Куроня. Переломними моментами були постанова Сенату РП від 1990 р., відкритий лист польських інтелектуалів, що засуджував акцію «Вісла» від 1997 р., лист польських та українських єпископів про взаємне поєднання від 2005 р. та заява з нагоди 60-ї річниці акції «Вісла», яку підписали покійний президент Польщі Лех Качинський та президент України Віктор Ющенко», – написали Данута Куронь, Кристина Захватович, Іза Хруслінська, Анна Домбровська, Петро Тима.
Організатори заходів нагадують, що акція «Вісла» була скерована проти усіх українців. Вона охопила від 140 до 180 тис. осіб. «Акція «Вісла» мала характер етнічної чистки. Вона мала на меті знищити конкретну національну групу. Злочин щодо повноправних польських громадян було скоєно польськими руками, і цей аспект повністю замовчується», – оцінює Петро Тима. На його думку, ця етнічна чистка є злочином проти людства за визначенням Конвенції про права людини.
«Я не вжив би терміну «злочин проти людства» щодо акції «Вісла». Але, безперечно, процес проходив за етнічними критеріями. Депортацією було охоплено українців, незалежно від того, чи були вони в УПА, чи підтримували формування. Було охоплено територію, на якій тогочасна влада мала більшу підтримку, ніж УПА. Так було у Кросненському, Ясельському, Горлицькому повітах. Виселили 25 тис. осіб, а у підпіллі було, може, 200 людей. Депортації охопили мішані подружжя, членів Польської робітничої партії, міліцейських і солдатів, які воювали в польських формуваннях», – нагадує професор Ян Пісулінський, історик із Жешувського університету, автор роботи «Депортація українського населення із Польщі до СРСР протягом 1944–1947 рр.»
Професор Пісулінський нагадує, що смертні вироки щодо осіб, звинувачених в участі в УПА або підтримці українського підпілля, були частішими, ніж звинувачення членів і прихильників польського післявоєнного підпільного руху. «До трудового табору у Явожно потрапляли не тільки члени УПА, але й інтелігенти, представники духовенства, вагітні жінки й діти, люди, які не мали нічого спільного із УПА», – додав він.
Охочих підтримати відзначення річниці акції «Вісла» просять робити внески на рахунок у банку «Millennium»: 57 1160 2202 0000 0000 3836 0368. Власник рахунку: Związek Ukraińców w Polsce. Zarząd Główny, ul. Kościeliska 7 03-614 Warszawa. У назві переказу потрібно зазначити «Darowizna – rocznica Akcji «Wisła».
Джерело: Wyborcza
