Польща
Наприкінці липня Рацлавицька панорама знову відкриється для відвідувачів

Після майже річної перерви, викликаної реконструкцією будівлі, в якій експонується художня панорама битви під Рацлавицями, 27 липня монументальне полотно стане знову доступним для відвідувачів.

Третій етап модернізації приміщення музею, що зараз завершується, є найбільшим інвестиційним проєктом в історії Панорами битви під Рацлавицями. Проєкт вартістю майже 30 млн злотих отримав фінансування Євросоюзу в розмірі понад 18 млн злотих. Понад 5 млн злотих було перераховано з державного бюджету і стільки ж – із бюджету Нижньосілезького воєводства.

Директор Національного музею у Вроцлаві Пьотр Ощановський нагадав під час пресконференції, що проєкт модернізації остаточно закінчиться у вересні, проте експозиція «Панорама битви під Рацлавицями» буде доступна для відвідувачів уже 27 липня.

«Рацлавицька панорама ‒ це візитівка Вроцлава та всього регіону. За понад 30 років картину побачили майже 11 млн осіб», ‒ наголосив директор.

Ощановський нагадав, що будівля панорами була побудована за проєктом Еви та Марека Дзеконьських у 1950-х рр. і є прикладом бруталізму в архітектурі.

«Ми зробили все можливе, щоб не пошкодити архітектурну цінність приміщення, а лише пристосувати його до стандартів ХХІ ст.», – додав Пьотр Ощановський

«Панорама битви під Рацлавицями» – це монументальний олійний живопис, написаний кількома художниками на межі ХІХ і ХХ ст. Його головними авторами є Ян Стика та Войцех Коссак. На картині зображений епізод з повстання Костюшка – перемога польської армії над російською в битві під Рацлавицями у 1794 р. Картина була написана у 1893‒1894 рр. на замовлення львівського магістрату.

Полотно має 114 м завдовжки та 15 м заввишки. Вперше панорама була представлена у Львові 1894 р. з нагоди проведеної там Всепольської національної виставки та сотої річниці битви під Рацлавицями.

джерело:
Схожі публікації
Відновлення церков, реставрація картин, скульптур та історичних надгробків, розкиданих по всій Центральній та Західній Європі та пов’язаних з польською історією, – такі плани Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном Polonika на цей рік.
Картина «Сільські хати», яка роками зберігалася в галереї Порчинських у Варшаві, виявилася автентичною роботою Вінсента ван Гога.
Малюнок, на якому зображено лицар в однострої античного воїна, стане першою роботою Рафаеля Санті в музейних колекціях Польщі після зникнення «Портрета юнака» під час Другої світової війни.
Фільм Крістофера Нолана минулої ночі здобув сім «Оскарів». Дві статуетки отримав британсько-польсько-американський фільм «Зона інтересу» Джонатана Глейзера. Зворушливим моментом заходу стало вручення «Оскара» за документальну стрічку «20 днів у Маріуполі».
Офіційні плакати до Олімпійських і Паралімпійських ігор у Парижі 2024 р., створені художником Уго Гаттоні, викликали суперечки серед консерваторів через відсутність традиційних символів, як-от християнський хрест і французькі прапори.
Коли вперше організовували екскурсію оновленим корпусом Замойської академії, зацікавлених було так багато, що дехто мусив піти назад ні з чим. Але наступної неділі знову з’явиться така можливість.
Фільм «Дюна: Частина друга» Дені Вільньова, який вийшов у кінопрокат, зібрав у польських кінотеатрах лише в перші вихідні 446 тис. глядачів.
Про новинку в ефірі Польського радіо для України розповів Михайло Зубар із Музею історії польських євреїв POLIN у Варшаві.
Радом переміг у конкурсі органів місцевого самоврядування Мазовецького воєводства на звання культурної столиці Мазовії у 2024 р.