Із 2019 р. заробітна плата трудових мігрантів та біженців з України, які працюють у Польщі, систематично зростає.

Аналітичний центр Gremi Personal уточнює, що це відбувається, зокрема, за рахунок підвищення мінімальної заробітної плати. Більшість українських біженців – це жінки. Їх 78 % проти 22 % чоловіків.

Перед повномасштабною війною 94 % українських мігрантів у Польщі були працевлаштовані, а після майже двох років війни вже працевлаштована переважна більшість біженців – 64 %, засвідчують дані аналітичного центру Gremi Personal.

Rosną wynagrodzenia Ukraińców zatrudnionych w Polsce. Znamy wyniki najnowszego badania https://t.co/QpjFNk8orR

— Gospodarka - Polskie Radio (@Gospodarka_PRSA) January 17, 2024

У центрі повідомили, що у 2023 р. українські біженці, як і довоєнні економічні мігранти, отримували середню зарплату в розмірі 3–4 тис. злотих. Майже половина (49 %) біженців і кожен п’ятий довоєнний мігрант задекларували заробіток, нижчий від 3 тис. злотих.

Із 2019 р. заробітна плата трудових мігрантів та біженців з України, які працюють у Польщі, систематично зростає. Це пов’язано з рекордно низьким рівнем безробіття, який залишається на рівні 5 %, і підвищенням мінімальної заробітної плати. Cередня зарплата, яку отримують українці в Польщі, становить приблизно 3500 злотих.

Дані Gremi Personal вказують, що українські біженці – це переважно жінки та діти. Переважна більшість усіх біженців – це жінки. Їх 78 %, чоловіків – 22 %. Третина з них – самотні жінки, без дітей і партнерів. Жінки з дітьми становлять 26 % усіх біженців, а частка жінок, які перебувають у Польщі з іншими членами родини, сягає 12 %.

Попри непропорційно меншу чисельність українських чоловіків-біженців, вони на ринку праці мають краще становище. Більшість із них працевлаштовані (71 % проти 61 % жінок) і лише 15 % чоловіків є безробітними порівняно з 27 % жінок.

За даними аналітичного центру Gremi Personal, довоєнні мігранти працюють переважно на робочих місцях, які вимагають відповідної кваліфікації, але не обов’язково вищої освіти (зварювальники, токарі, електрики тощо), тоді як біженці переважно мають вищу освіту, але більшість із них виконує прості роботи, які не потребують кваліфікації.

«Зарплата українських біженців у Польщі здебільшого залежить від підвищення мінімальної заробітної плати і рідко пов’язана з освітою, отриманою в Україні, незалежно від її рівня. При цьому висококваліфіковані українці з належним знанням польської мови під час працевлаштування тепер можуть конкурувати з поляками», – наголосила експертка Gremi Personal Анна Джоболда.