Польща та Україна
Українські працівники в Польщі стикаються з дискримінацією

Згідно з дослідженнями Польського економічного інституту, сьогодні 65 % українських біженців у Польщі мають роботу. Деякі з них відчувають труднощі на польському ринку праці, зокрема такі, що пов’язані з дискримінацією.

Польські роботодавці більш охоче влаштовують на роботу, яка не вимагає високої кваліфікації, співвітчизників. А от у випадку роботи, яка вимагає відповідної освіти та досвіду, національність кандидата вже не така важлива.

Згідно з останнім звітом Польського економічного інституту, в Польщі рівень зайнятості українських біженців є найвищим серед усіх країн Організації економічного співробітництва та розвитку та сягає 65 %. Це означає, що майже семеро з десяти знайшли в Польщі роботу. Водночас вони стикаються з багатьма проблемами на ринку праці, у тому числі з нерівним ставленням. 

Польський економічний інститут вирішив провести експеримент і надіслати чотири різні резюме компаніям, які шукають працівників. Два з них стосувалися фіктивних кандидаток із Польщі, а два – українок. Одне резюме стосувалося вакансії, яка потребує досвіду та освіти, а інші – з меншими вимогами. Виявилося, що в галузях, які не потребують кваліфікації, роботодавці охочіше відгукуються на пропозиції «польок». Таких відповідей було майже на 30 % більше, ніж тих, які надійшли «українкам». 

«У випадку вакансій, які вимагають вищої кваліфікації, ця різниця не була статистично значущою, що не дозволяє чітко стверджувати про наявність дискримінації. Варто нагадати, що експерименти такого типу є перевіреним методом демонстрації так званої статистичної дискримінації та мають багато застосувань. У подібному дослідженні ПЕІ виявив вікову дискримінацію на польському ринку праці», – розповів старший аналітик Польського економічного інституту Лукаш Блащак.


Підсумки експертменту ПЕІ

Українські біженці найчастіше виконують фізичну роботу, працюють у галузі туризму, логістики, на будівництві та виробництві. Однак аналіз показує, що майже половина з них (46 %) працюють нижче своєї кваліфікації, що є наслідком незнання польської мови. Це також одна з причин, чому фірми в Польщі не працевлаштовують українців. 

Як наголосив старший радник групи з вивчення поведінкової економіки Польського економічного інституту Радослав Зизік, це дуже диференційована група працівників, але спільними для них є почуття самотності, страх за близьких і невпевненість у майбутньому. Водночас він підкреслив, що дискримінація за національною ознакою є лише однією із проблем на польському ринку праці. Більшу роль тут відіграють вимоги роботодавців, які часто стверджують, що ризик, пов’язаний із працевлаштуванням українців, полягає в їх невизначеному правовому статусі, можливості повернення на Батьківщину або невизначеності рівня їхніх компетенцій і досвіду.

«Біженці стикаються з  труднощами, пов’язаними з визнанням власної кваліфікації та часто працюють нижче рівня своїх навичок або в так званому «тіньовому секторі». Попри виклики та труднощі, варто підкреслити, що українські біженці в Польщі помічають і цінують підтримку, яку їм надають державні інституції, міжнародні організації та громадянське суспільство», – підкреслив Радослав Зизік.

джерело:
Схожі публікації
У Варшаві 29 серпня, у День пам’яті загиблих захисників України, відбудеться забіг «Шаную воїнів ‒ біжу за Героїв України».
Без оновлення подальше легальне перебування в Польщі вимагатиме отримання нової підстави для проживання.
У Польщі вчора, 24 серпня, відбулися заходи з нагоди 35-ї річниці незалежності України.
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Зростає кількість іноземців, застрахованих в Управлінні соціального страхування Польщі.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.
Польська партія «Право і справедливість» заявила, що в разі повернення до влади планує запровадити депортацію частини громадян України, які перебувають у Польщі. Йдеться, зокрема, про чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.
Країни Європейського Союзу офіційно погодили продовження тимчасового захисту для громадян України ще на один рік ‒ до 4 березня 2028 р.
У відповідь на кризу представники галузі просять спростити процедури працевлаштування іноземців.