Польща та Україна
Українські працівники в Польщі стикаються з дискримінацією

Згідно з дослідженнями Польського економічного інституту, сьогодні 65 % українських біженців у Польщі мають роботу. Деякі з них відчувають труднощі на польському ринку праці, зокрема такі, що пов’язані з дискримінацією.

Польські роботодавці більш охоче влаштовують на роботу, яка не вимагає високої кваліфікації, співвітчизників. А от у випадку роботи, яка вимагає відповідної освіти та досвіду, національність кандидата вже не така важлива.

Згідно з останнім звітом Польського економічного інституту, в Польщі рівень зайнятості українських біженців є найвищим серед усіх країн Організації економічного співробітництва та розвитку та сягає 65 %. Це означає, що майже семеро з десяти знайшли в Польщі роботу. Водночас вони стикаються з багатьма проблемами на ринку праці, у тому числі з нерівним ставленням. 

Польський економічний інститут вирішив провести експеримент і надіслати чотири різні резюме компаніям, які шукають працівників. Два з них стосувалися фіктивних кандидаток із Польщі, а два – українок. Одне резюме стосувалося вакансії, яка потребує досвіду та освіти, а інші – з меншими вимогами. Виявилося, що в галузях, які не потребують кваліфікації, роботодавці охочіше відгукуються на пропозиції «польок». Таких відповідей було майже на 30 % більше, ніж тих, які надійшли «українкам». 

«У випадку вакансій, які вимагають вищої кваліфікації, ця різниця не була статистично значущою, що не дозволяє чітко стверджувати про наявність дискримінації. Варто нагадати, що експерименти такого типу є перевіреним методом демонстрації так званої статистичної дискримінації та мають багато застосувань. У подібному дослідженні ПЕІ виявив вікову дискримінацію на польському ринку праці», – розповів старший аналітик Польського економічного інституту Лукаш Блащак.


Підсумки експертменту ПЕІ

Українські біженці найчастіше виконують фізичну роботу, працюють у галузі туризму, логістики, на будівництві та виробництві. Однак аналіз показує, що майже половина з них (46 %) працюють нижче своєї кваліфікації, що є наслідком незнання польської мови. Це також одна з причин, чому фірми в Польщі не працевлаштовують українців. 

Як наголосив старший радник групи з вивчення поведінкової економіки Польського економічного інституту Радослав Зизік, це дуже диференційована група працівників, але спільними для них є почуття самотності, страх за близьких і невпевненість у майбутньому. Водночас він підкреслив, що дискримінація за національною ознакою є лише однією із проблем на польському ринку праці. Більшу роль тут відіграють вимоги роботодавців, які часто стверджують, що ризик, пов’язаний із працевлаштуванням українців, полягає в їх невизначеному правовому статусі, можливості повернення на Батьківщину або невизначеності рівня їхніх компетенцій і досвіду.

«Біженці стикаються з  труднощами, пов’язаними з визнанням власної кваліфікації та часто працюють нижче рівня своїх навичок або в так званому «тіньовому секторі». Попри виклики та труднощі, варто підкреслити, що українські біженці в Польщі помічають і цінують підтримку, яку їм надають державні інституції, міжнародні організації та громадянське суспільство», – підкреслив Радослав Зизік.

джерело:
Схожі публікації
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.
Чинні з березня правила покращили статус українців, які легально працюють у Польщі, натомість хворі та старші біженці, а також ветерани стикаються із серйозними проблемами.
Хоча точна кількість іноземців на польському ринку праці невідома, доступні оцінки показують їхнє істотне значення для низки секторів економіки.
Поліцейських у країні досі бракує. Найгірша ситуація склалася у Варшаві, де вакансія припадає на кожну п’яту посаду.