У Євросоюзі нестачу води найбільше відчувають Кіпр, Мальта та Румунія. Польща перебуває в значно кращій ситуації. Однак і там ця проблема стає дедалі помітнішою.

Дані про дефіцит води надає Євростат, який посилається на так званий індекс експлуатації води плюс (Water Exploitation Index Plus, WEI+). Цей показник вимірює загальне використання води як відсоток від поновлюваних запасів прісної води, доступних на певній території в заданий період. Використання води тут розуміється як різниця між забором води та її кількістю, поверненою до довкілля секторами економіки до або після використання. Значення понад 20 % вважаються ознакою нестачі води, а перевищення 40 % вказує на серйозний дефіцит.

Як повідомляє Євростат, у 2022 р. індекс WEI+ для ЄС становив 5,8 %, що є найвищим показником з 2000 р., відколи почали збирати такі дані. Одночасно цей результат означає, що індекс зріс на 0,9 % порівняно з 2000 р. Для Польщі цей показник склав 6,3 %. У Польщі протягом 22 років індекс підскочив на 1,1 %. Отже, ситуація в Польщі гірша за середньоєвропейську як за останнім показником, так і за його динамікою.

𝐈𝐬 𝐰𝐚𝐭𝐞𝐫 𝐬𝐜𝐚𝐫𝐜𝐞 𝐢𝐧 𝐭𝐡𝐞 𝐄𝐔❓💧

The EU water exploitation index plus (WEI+) was 5.8% in 2022, an increase of 0.9 percentage points since 2000.

Highest in:
🇨🇾 Cyprus (71.0%)
🇲🇹 Malta (34.1%)
🇷🇴 Romania (21.0%)

👉https://t.co/w3sdQ2xCiD#WorldWaterDay pic.twitter.com/xdmJzakFNv

— EU_Eurostat (@EU_Eurostat) March 22, 2025

Однак у найскладнішій ситуації перебуває Кіпр. Тут WEI+ склав 71 %, що свідчить про незбалансоване використання прісноводних ресурсів. Для порівняння, у 2000 р. цей показник у країні був на рівні 59,5 %. Викликає занепокоєння також ситуація на Мальті та в Румунії, де WEI+ сягає відповідно 34,1 % і 21 %. Решта країн ЄС мають значення нижче 20 %.

«Латвія, Хорватія, Швеція, Словаччина, Литва, Словенія, Фінляндія та Люксембург зафіксували показник WEI+ нижче 1 %, що свідчить про відсутність у них так званого водного стресу», – вказує Євростат.

Як пояснює Європейське агентство з охорони довкілля (EEA), дефіцит води посилюється в більшості країн у період з квітня по вересень. Це зумовлено поєднанням посушливої погоди, зменшенням водних потоків і зростанням водозабору для потреб сільського господарства та туризму.

EEA також наголошує, що нестача води є особливо гострою в південній Європі, де приблизно 30 % населення проживає в регіонах із постійним дефіцитом води, а до 70 % – у районах, які зазнають її сезонного дефіциту влітку.

Однак ця проблема не обмежується лише південною Європою. EEA підтверджує, що дефіцит води спостерігається в різних річкових басейнах по всьому Євросоюзу. Факторами, що його спричиняють, є висока щільність населення у містах і значний водозабір для громадських, енергетичних та промислових потреб. Але це ще не все. Незалежно від географічного розташування важливу роль відіграють і кліматичні зміни.

«Протягом останнього десятиліття посухи стали частішими та більш інтенсивними, впливаючи на сезонну доступність води. Зміни клімату, ймовірно, посилять сезонні коливання водних ресурсів у Європі. Очікується також, що посухи ставатимуть дедалі частішими й сильнішими, спричиняючи більш серйозні наслідки. Враховуючи ці чинники та тенденцію до погіршення ситуації з 2010 р., зменшення дефіциту води до 2030 р. видається малоймовірним», – підсумувало Європейське агентство з охорони довкілля.