Торік комп’ютерна група екстреного реагування на надзвичайні ситуації CERT Polska зареєструвала понад 100 тис. інцидентів порушення кібербезпеки.

Це зростання майже на 30 % порівняно з попереднім роком. Як повідомляє цей підрозділ, це був «абсолютно рекордний» результат. 95 % усіх повідомлень стосувалися випадків так званих комп’ютерних шахрайств, зокрема спроб виманювання конфіденційних даних, як-от логінів, паролів і банківських даних.

💻 Liczba cyfrowych oszustw w Polsce wzrosła o 30%. W sieci pojawia się coraz więcej deepfake’ów i głosów klonowanych przez AI. Dlatego koncepcja proof-of-human ma pomóc odróżniać ludzi od botów i chronić przed oszustwami.https://t.co/ZWF5dubteY

— 300Gospodarka (@300gospodarka) October 22, 2025

Злочинці дедалі частіше використовують штучний інтелект, щоб видавати себе за відомих осіб. Вони створюють так звані синтетичні ідентичності, поєднуючи справжні та фальшиві дані, а потім заполоняють інформаційний простір контентом, згенерованим ботами. Одна людина може таким чином імітувати голоси тисяч користувачів і маніпулювати громадською думкою. 

«Штучний інтелект відкриває неймовірний потенціал. У міру того, як алгоритмам стає дедалі легше імітувати людську поведінку, кібербезпека мусить вийти за межі брандмауерів і паролів. Нам необхідні способи підтвердження людської ідентичності, щоб технології продовжували служити людям, а не обманювали їх», – наголосив відповідальний експерт за розвиток мережі World у Центральній Європі Кароль Хілімонюк.

Явище діпфейків стає дедалі поширенішим. За останні три роки кількість таких шахрайств зросла на захмарні 2137 %, а у 2025 р. може зрости ще на 162 %. Уже в першому кварталі цього року кількість таких випадків була на 19 % вищою, ніж за весь 2024 р. 

Технологію діпфейків використовують для злочинів у всьому світі. У Канаді літня жінка втратила 50 тис. доларів після того, як повірила згенерованому за допомогою ШІ голосу. У Гонконгу працівники компанії Arup здійснили переказ на 25 млн доларів після розмови з діпфейком свого фінансового директора. 

Такі випадки шахрайства трапляються і в Польщі. Якось у соцмережах з’явилося відео, в якому за допомогою технології діпфейк використали образ і голос професора Генрика Скаржинського для просування медичного препарату. Відео переглянули 800 тис. разів, а професор пізніше спростовував свою участь у записі. Останнім гучним випадком було використання в фальшивій рекламі образів бізнесмена Рафала Бжоски та журналіста Миколая Куніци.

Традиційні системи безпеки, засновані на паролях і SMS-кодах, дедалі частіше виявляються неефективними. «Доки ми не почнемо перевіряти справжність користувачів у мережі, ми будемо безсилі перед хвилею синтетичних ідентичностей, діпфейків і клонованих голосів», – наголосив Кароль Хілімонюк. 

Експерт зазначає, що боти сьогодні здатні розв’язувати тести CAPTCHA за менш ніж секунду, тоді як у людей це займає десятки секунд. Тому необхідно впроваджувати нові рішення, які дозволяють підтвердити, що по той бік екрана перебуває реальна людина.