Звіт Європейської аналітичної групи Res Futura свідчить, що в польському інтернеті зростає кількість критичних коментарів про українців.

Частина негативних висловлювань ґрунтується на дезінформації та хибних наративах, які закріплюють стереотипи. 

За даними опублікованого на початку листопада звіту Європейської аналітичної групи Res Futura, який аналізує образ українців у польських соцмережах у жовтні, поляки частіше висловлюються про людей, які прибули з України, критично (66 %), ніж позитивно (21 %). 

Dezinformacja i stereotypy napędzają krytykę Ukraińców w internecie #PAPInformacje https://t.co/joCY13VAwk

— PAP (@PAPinformacje) November 6, 2025

Війна в Україні та її наслідки 

Найчастіше в мережі обговорюють війну в Україні та її наслідки. 23,8 % висловлювань стосуються війни, зокрема військової та фінансової допомоги, яку надає Польща. У багатьох коментарях лунає критика подальшої залученості Польщі та постулати на кшталт «припинення безумовної підтримки», яка, на думку частини коментаторів, нібито може послабити безпеку Польщі. 

Міністр національної оборони РП Владислав Косіняк-Камиш у п’ятницю, 24 жовтня, наголосив, що попри спроби розпалювання антиукраїнських настроїв, Польща «з християнських і моральних міркувань мусить допомагати Україні». Через два дні він зазначив, що такі настрої суперечать стратегії безпеки держави. «Кордон польської безпеки нині проходить на українсько-російському фронті», ‒ сказав він. 

Соціальна допомога біженцям 

Другою темою, яку найчастіше коментують, є соціальна допомога біженцям. 21,3 % інтернет-користувачів вважають, що українці в цьому плані нібито мають більше привілеїв, ніж поляки, вказуючи, зокрема, на доступ до комунального житла, медичного обслуговування чи соціальних виплат. Серед коментарів домінують думки на кшталт «поляки мусять платити, а біженці отримують усе безплатно». 

Згідно зі звітом Європейської аналітичної групи Res Futura, 16,9 % інтернет-користувачів приписують українцям нібито схильність до насильства та злочинності, а 14,7 % закидають їм відсутність бажання інтегруватися та вивчати польську мову. У багатьох коментарях лунають заклики, щоб біженці «шанували країну, яка їх прийняла». У дискусіях переважають негативні характеристики: «вимогливі», «невдячні», «живуть за рахунок держави», «противляться інтеграції». Багато коментаторів стверджують, що українці мають «забагато привілеїв коштом поляків». 

26 вересня президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про зміну деяких положень з метою верифікації права іноземців на сімейні виплати та визначення умов допомоги громадянам України у зв’язку з війною. Закон, зокрема, продовжує термін дії тимчасового захисту в Польщі до 4 березня 2026 р., водночас передбачаючи поступове згортання частини допомоги громадянам України, які легально перебувають на території РП. Він виключає право на отримання соціальних виплат людям, які короткотерміново перетинають кордон у рамках так званого малого прикордонного руху. Законодавчі положення тепер обмежуватимуть доступ до медичного обслуговування, звужуючи перелік послуг для незастрахованих дорослих громадян України. 

У зв’язку з підписаним 26 вересня законом, керівник канцелярії президента Збігнєв Богуцький повідомив, що це останній закон, який стосуватиметься такої форми допомоги українцям. Він наголосив, що «це кінець виплат 800+ для громадян України, які тут не працюють, не перебувають у Польщі, не сплачують внесків і податків, їхні діти не ходять до школи». За його словами, потрібно почати ставитися до громадян України так, як до всіх іноземців. 

Вплив українців на польську економіку 

За даними звіту банку BGK про вплив мігрантів з України на польську економіку, опублікованого на початку березня, громадяни України становлять близько 5 % усіх зайнятих у Польщі, тож їхня присутність підтримує ринок праці, особливо в промисловому, будівельному, сервісному та транспортному секторах. «Міграція з України посприяла зростанню польського ВВП від 0,5 % до 2,4 % щорічно», ‒ йдеться у звіті. 

Ба більше, згідно зі статистикою, українці вносять до польського бюджету більше, ніж отримують у вигляді соціальних виплат. «Оцінки вказують, що надходження від податків і страхових внесків, сплачених українськими мігрантами до польського бюджету, сягають близько 15,1 млрд злотих, а виплати за програмою 800+ ‒ це витрати на рівні 2,8 млрд злотих», ‒ зазначає BGK. 

Українці в Польщі 

Багато коментаторів закидають мігрантам з України небажання інтеграції, вивчення польської мови, нібито ігнорування польських культурних норм чи життя в закритих спільнотах. 

Посол України в Польщі Василь Боднар відреагував на «дедалі виразніше зростання недружньої до українців риторики в медійному просторі», що охоплює різні сфери життя. У заяві, переданій у вересні Польському пресовому агентству, він наголосив, що громадяни України є «законослухняною частиною польського суспільства», вони вносять суттєвий вклад у розвиток економіки, сплачують податки та створюють робочі місця. Він підкреслив, що відповідно до положень польського законодавства, українські діти навчаються в початкових і середніх школах Польщі, де навчання відбувається польською мовою, що сприяє їхній швидшій адаптації в суспільстві. Як додав, переважна більшість цих учнів уже опанувала польську мову на належному рівні. 

«Ми виступаємо за соціалізацію та інтеграцію, але, звісно, не за асиміляцію. Більшість наших біженців опинилася тут не з власної волі, а через жахливу війну, що досі триває. Ми не становимо загрози, не є ворогами й нічого в нікого не забираємо», ‒ написав Василь Боднар. 

Автори звіту Res Futura зазначили, що 60,6 % коментарів стосуються конкретних очікувань від уряду. Більшість із них зосереджена на обмеженні чи навіть припиненні соціальної допомоги українцям. 18,2 % хочуть, щоб влада запровадила скасування безкоштовного житла, бонусів чи соціальних виплат для біженців. На другому місці – вимога репатріації, далі – прохання зрівняти обов’язки щодо публічних послуг з поляками, посилити контроль над припливом біженців з України і навіть – відсутність подальшої політичної інтеграції, що означало би відмову в наданні громадянства і виборчих прав.