Звіт Польського економічного інституту показує, що в групі професій, яким загрожує автоматизації, працюють 3,7 млн осіб. Це показує масштаб викликів, перед якими стоїть ринок праці.

Розвиток автоматизації, роботизації та інструментів штучного інтелекту дедалі виразніше змінює польський ринок праці. Технології перебирають на себе рутинні, аналітичні та адміністративні завдання, а компанії інвестують у цифрові системи, які дозволяють скорочувати витрати на зайнятість. За даними аналізів Польського економічного інституту, приблизно 3,7 млн осіб у Польщі працюють у  галузях, що найбільш вразливі до впливу ШІ. Отже, масштаб потенційних змін є значним.

Автоматизація вже не стосується виключно простих фізичних робіт. Дедалі частіше вона охоплює посади, що потребують освіти та досвіду. За даними інституту, кожен п’ятий працівник працює за фахом, що особливо вразливий до впливу штучного інтелекту. До цієї групи належать, зокрема, адміністративні працівники, бухгалтери, фінансові спеціалісти, частина юристів, аналітики даних.

Najbardziej zagrożone zawody w Polsce w 2026, 2027 r. i w latach kolejnych. Kogo zastąpi SI a kogo robot?https://t.co/enHlTqxKQZ

— Forsal.pl (@forsalpl) February 12, 2026

Розвиток інструментів генеративного ШІ призводить до того, що системи здатні самостійно готувати звіти, аналізувати документи чи перебирати на себе базову комунікацію з клієнтом. У багатьох компаніях це означає поступове скорочення кількості працівників.

Особливо вразливими є посади, на яких працівник займається якимись процесами, що постійно повторюються. Автоматизація документообігу, виставлення рахунків чи звітності призводить до того, що частина офісних обов’язків може виконуватися швидше й дешевше. Подібний процес видно і в секторі обслуговування клієнтів. Голосові боти та чати на основі ШІ перебирають на себе значну частину запитів, що надходять до кол-центрів.

Зміни відбуваються також у логістиці та промисловості. Роботизація виробничих ліній і складів зменшує потребу в працівниках, які виконують прості робочі процеси, що повторюються. Польща може особливо відчути ці зміни в найближчі роки.

Майже половина всіх професій у Польщі може значною мірою відчути наслідки автоматизації. Це означає не повне зникнення всіх цих робочих місць, а радше глибоку зміну характеру самої роботи. Частину завдань переберуть на себе цифрові системи, а від працівників вимагатимуть нових навичок, насамперед цифрових і аналітичних.

Експерти підкреслюють, що особливо вразливими є регіони з великою часткою зайнятості в промисловості та адміністрації. Водночас у великих містах зростає попит на ІТ-спеціалістів, аналітиків даних і експертів із кібербезпеки.

Автоматизація не означає лише скорочення штатних посад. Історія попередніх технологічних революцій показує, що разом зі зникненням частини професій з’являються нові спеціалізації. Зростає значення професій, пов’язаних із проєктуванням і обслуговуванням систем ШІ, аналізом даних, цифровою безпекою чи трансформацією бізнес-процесів.

Ключовим викликом для ринку праці сьогодні стає темп перекваліфікації працівників. Без інвестицій в освіту і навчання різниця між працівниками, які мають цифрові навички, та рештою зайнятих може поглиблюватися.

Автоматизація та штучний інтелект уже не є віддаленою перспективою, а реальним чинником, що формує польську економіку. Те, чи стане автоматизація для польського ринку праці загрозою чи імпульсом розвитку, значною мірою залежить від здатності компаній і працівників пристосуватися до нової реальності.