На пагорбі в Гібах, де стоять дубові хрести, що символізують жертв Августівської облави, вчора відбулися заходи з нагоди 72-ї річниці цього найбільшого злочину, скоєного проти поляків після Другої світової війни. Цю облаву називають такою «малою Катинню».
72 роки тому, 12 липня 1945 р., частини НКВС і СМЕРШ розпочали на Сувальщині операцію, у результаті якої загинули щонайменше 592 діячі незалежницького підпілля. Операцію назвали Августівською облавою. За документами, жертв совєтів могло бути близько 2 тис.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОСІЯ НЕ ХОЧЕ СПІВПРАЦЮВАТИ У СПРАВІ КАТИНІ. «ТАМ ВСЕ ЩЕ МОЖУТЬ ЖИТИ ВИНУВАТЦІ ЦЬОГО ЗЛОЧИНУ»
СКАНДАЛ НА КЛАДОВИЩІ В КАТИНІ. РОСІЯНИ ВСТАНОВИЛИ СТЕНД, ЯКИЙ ФАЛЬСИФІКУЄ ІСТОРІЮ
ОПІР «ПРОКЛЯТИХ СОЛДАТІВ» МАВ ХАРАКТЕР АНТИКОМУНІСТИЧНОГО ПОВСТАННЯ
Уже понад 20 років у Гібах відзначають річниці цих подій і вшановують полеглих поляків. На початку 90-х рр. ХХ ст. там встановили 10-метровий хрест на місці, яке символізує могилу загиблих, із написом: «Вони загинули, бо були поляками». На кам’яних дошках викарбувано прізвища 592 загиблих, а кілька днів тому на пагорбі біля каменів встановили 266 дубових хрестів.
Священик Станіслав Висоцький, наочний свідок облави, багаторічний діяч Союзу пам’яті жертв Августовської облави, який головував на заході, нагадав, що все менше залишається в живих осіб, які пам’ятають ці події або знають про них із оповідей. Лешек Жабіцький втратив у облаві свого діда Станіслава. Вже багато років він приїжджає до Гіб, щоби вшанувати всіх жертв злочину. Про облаву йому розповів батько. Жабіцькі до сих пір не знають, як і всі сім’ї жертв, де знаходяться останки діда. «Дід був солтисом у Зелві. Прийшли, арештували його й одразу вивезли. Маю надію, що я дочекаюся й дізнаюся, де запалати свічку за нього», – сказав Жабіцький.
Білостоцький відділ Інституту національної пам’яті вже довго розслідує справу облави. Слідство стосується комуністичного злочину проти людства. Вважається, що в липні 1945 р. у невстановленому до цього часу місці загинули близько 600 осіб, арештованих у Августовському, Сувальському та Сокольському повітах. Арештовували їх солдати військової контррозвідки СМЕРШ 3-го Білоруського фронту Червоної армії за допомогою службовців польських органів Громадської безпеки, міліції та солдатів 1-ї армії Війська Польського.
До цього часу невідомо, де знаходяться могили жертв. У рамках слідства Інституту національної пам'яті спеціалісти з картографії, які аналізували післявоєнні авіаційні знімки, вказали понад 60 місць на території Білорусі, переважна більшість яких знаходиться навколо села Калети, котрі потенційно можуть бути могильними ямами, і кільканадцять подібних місць на польській території. Білорусь відмовилася надати юридичну допомогу. Поки що дослідницькі роботи на польській території також не дали відповіді на питання про місце поховання. Були знайдені поодинокі людські останки, проте невідомо, чи вони пов’язані з облавою.
Джерело: niezalezna.pl
