Польща та Україна
Українські кури можуть витіснити польську птицю

Потік дешевої птиці з України лякає польських виробників курятини. У галузі обурені тим, що Польща “годує конкурентів за власні гроші, тому що Україна одержує підтримку від Європейського Союзу”.

Польща — другий за обсягами виробник птиці у ЄС, але ця позиція може похитнутися через конкурента, який стає на ноги одразу за східним кордоном. Україна, яка щойно почала розвивати свій потенціал, пропонує на 40 % дешевшу курятину. Польські виробники м’яса птиці відстежують обсяги імпорту, що зростає щороку на дві третини, і відчувають загрозу. Національна рада з птахівництва підрахувала, що Європейський Союз виділив Україні імпортну квоту на 40 тис. тонн птиці. Тим часом у 2017 р. ця країна експортувала до ЄС у цілому 80 тис. тонн.

“Українські виробники використовують у імпорті м’яса до Європейського Союзу неправомірні комерційні практики з митними кодами, в результаті чого вони вводять на ринок ЄС без оплати мита певні елементи м’яса птиці”, — розповів ”Rzeczpospolita” Лукаш Доміняк, директор польської Національної ради птахівництва. Йдеться про нульові ставки мита, що застосовуються за кодом CN 02071370, введені у 2014 р., після початку російської агресії в Україні. Цей код включає шматки м’яса птиці з кістками, які не входять до інших категорій м’яса. Організація розраховувала, що, маніпулюючи цією тарифною ставкою, українські підприємці ввезли до ЄС без сплати імпортних мит 30 тис. тонн м’яса птиці за 40 млн євро.

Польським виробникам птиці не подобається, що їхнім конкурентам опосередковано допомагає Європейський Союз, оскільки українці одержують кредити від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Світового банку. Кредит у розмірі 500 млн євро, наприклад, одержав великий концерн “МХП”, що володіє половиною українського ринку птиці.

Ми попросили “МХП” це прокоментувати. Ми запитали, на що призначать одержаний від Європейського інвестиційного банку кредит та чи використовує компанія нульові митні ставки для експорту до ЄС. Компанія відповіла, що не зрозуміла запитання.

Тим часом концерн “МХП” посилює свою присутність у Європі: купив три заводи у Словаччині, Нідерландах та Португалії. Національна рада птахівництва у презентації, наданій “Rzeczpospolita”, стверджує, що ці компанії імпортують м’ясну продукцію з України, перекуповують її та продають з етикетками ЄС.

Історичний стрибок

Зростання українського експорту до ЄС стосується не тільки птиці, а й усіх категорій продовольчих продуктів, у випадку частини із них — приріст тризначний. У 2011 р. Україна експортувала продукції на суму 2,5 млрд. євро, але до минулого року експорт зріс більше, ніж удвічі, до 5,4 млрд євро (згідно з даними Євростату).

Майже третина цього експорту становлять зернові (1,7 млрд євро). Друге місце займають насіння та олійні культури (1,4 млрд євро), третє — залишки харчової промисловості, переважно корми, вартістю 991 млн злотих.

Найбільшим конкурентом для польських фермерів є зернові, які потрапляють на ринок ЄС, але переважно залишаються в Польщі, особливо на сході.

Ярослав Сахайко, депутат від партії “Кукіз’15” та голова комітету сільського господарства Сейму, каже, що із сусідами треба жити мирно, але допомога повинна бути продуманою. “В Україні війна, і їй потрібно допомогти, але було би добре, якби українські злаки їхали туди, де їх не вистачає, до Франції чи Іспанії”, — сказав Сахайко.

На Люблінщині є добре організовані пункти перевантаження. “Загроза конкуренції висока, особливо тому, що в Україні є набагато кращі ґрунти, значно дешевше паливо, величезна посівна площа та доступні хімікати, недозволені в ЄС. Якщо продукція імпортуватиметься до ЄС без обмежень, польські виробники збанкрутують”, — попередив Сахайко.

Нормальний етап розвитку

“На тривожні повідомлення заспокійливо відповідають економісти. “Глибша інтеграція України в ринок ЄС є предметом політичного рішення, але реалії такі, що Україна повинна впоратися із внутрішніми проблемами, а це відтермінує вступ до Європейського Союзу на багато років, — каже “Rzeczpospolita” Гжегож Рикачевський, менеджер “BZ WBK”. — Польські фірми повинні відстежувати розвиток промисловості в Україні, тим не менше поточні зміни в польській промисловості можуть вирішити деякі з проблем. Поки польські підприємства харчової промисловості спеціалізуються на необроблених продуктах харчування, так само, як українські. Але вони можуть зробити крок уперед і перейти на перероблену продукцію. Це може допомогти уникнути конкуренції з імпорною сировиною”.

На початку тижня редакція попросила Європейську комісію прокоментувати, як вона оцінює вплив зростання українського імпорту на харчову промисловість ЄС, однак на момент публікації відповідь не надійшла.

Польща — лідер ЄС

Польща — найбільший виробник птиці в Європейському Союзі.

М’ясо, що виробляється в Польщі, вже давно виходить за межі внутрішнього ринку, виробники просто приречені на експорт. Звідси й невдоволення польської промисловості через те, що сусідня країна починає розвиватися аналогічним чином. Найбільш привабливим для виробників є експорт за межі Європейського Союзу, однак цьому напрямку обрізав крила пташиний грип. Тоді перед польським ринком закрилися перспективні азіатські ринки, особливо Китай. Хоча пташиний грип минув рік тому, експорт до Китаю все ще не відновився. Буде складно також повернутися до Південно-Африканської Республіки, де місце поляків зайняли виробники з інших країн. Тому варто зазначити, що, незважаючи на ці труднощі, експорт птиці з Польщі минулого року побив рекордні 8 млрд злотих. Більшість потрапила до Німеччини, Великої Британії та Франції.

Оцінка експерта

Кристина Щепковська, прес-секретарка компанії “Indykpol” зазначила: “Кількість птиці, що експортується з України, значно менша, ніж із Польщі, але вона дуже швидко росте. Україна зараз є третім за величиною зовнішнім постачальником птиці до ЄС. Поки польське м’ясо птиці було найбільш конкурентоспроможним у Європі, адже було дешевшим, ніж у інших країнах ЄС. Поява поставок з України може змінити цю ситуацію, вони створюють все більшу конкуренцію. Викликає занепокоєння той факт, що зростає імпорт до ЄС продуктів із птиці, на які більша маржа. Але Україна також є імпортером птиці із Європейського Союзу. Вона закуповує товари, що мають меншу популярність у Польщі”.

Джерело: Rzeczpospolita

Схожі публікації
15 % поляків підтримали б вихід країни з Євросоюзу, якби референдум відбувся зараз.
Друге місце в рейтингу найкращих ковбас посіла польська копчена ковбаса. Перше місце дісталося м’ясному делікатесу з Португалії, а третє – іспанській ковбасі чисторра.
Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 р. часто подають як історію успіху: зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки.
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Лише 16 % поляків оцінюють добробут Польщі достатньо високо, щоб вона опинилася серед найбагатших країн світу, а 11 % респондентів досі вважають, що живуть в бідній країні.
Попри задовільну економічну ситуацію, прискорення зростання ВВП і досі сильний ринок праці, показник добробуту знову знизився.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Польща стає 20-ю економікою світу. Однак Анджей Кубісяк із Польського економічного інституту вважає, що реальність може бути складнішою. 
Польська пошта прийматиме лише листи та бандеролі з документами, що пов’язано із запровадженням митних обмежень США та нових правил авіаперевізників.
За словами Анджея Доманського, серед держав-членів ЄС зростає бажання завдати Росії та її економіці ще більшого удару.