Світ
Пластик у рибі та меді. Науковці б’ють на сполох

«Мікрошматочки пластику можна знайти в калі людей з усього світу», – повідомили вчені під час 26-го Європейського гастроентерологічного тижня (UEG) у Відні. Люди їдять пластмасу разом із рибою та морепродуктами, морською сіллю і навіть пивом, медом чи бутильованою водою.

Глобальне виробництво повсякденної пластмаси складає сотні мільйонів тонн на рік і продовжує зростати. Загалом вже виготовлено понад 8 млрд тонн.

Хоча найбільша кількість пластикових відходів залишається на землі, через технічні труднощі, пов’язані з лабораторними випробуваннями, набагато краще вивчено забруднення води. Оцінюється, що від 2 до 5 % виготовленої пластмаси потрапляє в море. Там пластик їдять морські тварини, а в кінці-кінців споживають люди.

Мікрошматочки пластику – це фрагменти, діаметром до 5 мм. Вони використовуються в різних типах виробів (наприклад, у косметиці), а також виникають внаслідок розпаду більших частин пластику під впливом природних сил, старіння або механічного зносу. Відомо, що вживання мікропластику може призвести до ураження шлунково-кишкового тракту, запалення тканин, печінкових проблем, раку та ендокринних розладів. Мікропластик може полегшувати передачу токсичних хімікатів та патогенів.

Значні кількості мікропластику виявлено в тунці, омарах та креветках. Крім того, дуже ймовірно, що їжа забруднюється пластмасою під час різних етапів обробки або в результаті пакування. Ще одним джерелом мікропластику в раціоні людини є морська сіль, отримана шляхом випарювання солоної води. Мікропластик теж був виявлений у пиві, меді та бутильованій воді.

«Це дуже тривожно, особливо для пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Під час досліджень на тваринах найбільша концентрація мікропластику була виявлена ​​в кишечнику, однак найдрібніші частинки здатні проникати в серцево-судинну, лімфатичну систему і навіть досягати печінки. «У нас є перші докази наявності мікропластику в організмі людини, тепер потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти, що це означає для здоров’я людини», – пояснює провідний автор, доктор Філіп Швабл.

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Кожен другий дорослий поляк підтримує запровадження обов’язкових уроків з основ охорони здоров’я, але без частини, що стосується сексуального здоров’я. Такі результати нового опитування, проведеного Інститутом ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення Rzeczpospolita.
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.
За даними нового дослідження, понад 90 % дітей у польських школах не мають достатніх рухових навичок.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.