Польща
Радянські солдати перестали бути почесними громадянами Кельц

Позбавити почесного громадянства Кельц 29 солдатів Червоної армії вирішили на сесії міської ради. Проект резолюції з цього питання був прийнятий одноголосно.

Йдеться про 29 солдатів, які стали почесними громадянами міста Кельце, згідно з рішеннями Міської народної ради у 1968–1980 рр.

Проект резолюції, що позбавляє червоноармійців почесного громадянства Кельц, був підготовлений депутатами партій «Право і справедливість» та «Проект Свентокшиське – безпартійний та незалежний». Раніше заяву з цього питання подали активісти асоціації «Патріоти Кельце».

Проект рішення прийнято під час сесії одностайно. Результат голосування зустріли оплесками.

«Рішення про позбавлення почесного громадянства міста Кельце солдатів Червоної армії відновить правильні пропорції, зокрема і моральні, а також буде вшануванням пам’яті всіх померлих поляків, які загинули в боротьбі з Червоною армією, захищаючи нашу Батьківщину в 1920 р., в «Акції Польській» 1937–1938 рр., у вересні 1939 р., коли в Гродно солдати Червоної армії танками переїжджали захисників Гродно, були вбиті в ярах смерті в Катині в 1940 р., підступом заарештовані у 1944 р., були вбиті або загинули в радянських таборах, гинули в боротьбі за вільну Польщу в антикомуністичному повстанні 1944–1956 рр. Це рішення стане підтвердженням того, що ми вільні люди і ведемо себе як вільні люди», – підкреслюється в обґрунтуванні резолюції.

«У цьому році відзначається 30-та річниця політичної трансформації в Польщі. Символом цієї важливої події стали частково вільні вибори 4 червня 1989 р. Пам’ять про цей вирішальний момент спонукає нас подумати про складну історію Польщі і є поштовхом перевірити і, як наслідок, скасувати рішення, які були ухвалені в умовах неповного суверенітету нашої держави, а значить, і нашої малої батьківщини», – відзначено.

Секретар міської ради Кельце Каміль Суханський підкреслив, що присвоєння звання почесного громадянина має бути добре обґрунтоване.

«Обґрунтування надання звання цим солдатам відрізнялися від мотивів вшанування таких людей, як Йоан Павло ІІ і Юзеф Пілсудський. Тим не менше, я не виключаю, що, можливо, хтось із цих офіцерів зробив щось особливе для Кельц», – додав він.

Згідно з переліком почесних громадян, що ведеться муніципалітетом Кельце, це звання мав 31 військовослужбовець Червоної армії. Як пояснив Суханський, щодо двох людей у міській ратуші не було знайдено жодних рішень, тому їхні постаті не увійшли до голосування. Він висловив надію, що мер вилучить останні два прізвища зі списку.

«Радянська армія ніколи не була нашим визволителем, а радше черговим окупантом після нацистської Німеччини. Несправедливим щодо наших мешканців, до всіх нас було те, що найбільше почесних громадян у місті Кельце були солдатами цієї армії (...)», – оцінив голова фракції «Право і справедливість», заступник голови міської ради Кельце Ярослав Карись.

Звання почесного громадянина міста Кельце надається з 1921 р. Першим його отримав маршал Юзеф Пілсудський. Відзнаку також отримували письменник і публіцист Густав Герлінг-Грудзінський (1991 р.), сценограф і режисер Лешек Мондзік (1998 р.), президент РП Олександр Кваснєвський (1999 р.), Папа Йоан Павло II (2003 р.), останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський (2009 р.), письменник Вєслав Мислівський (2012 р.) та єпископ Кельц Казімежа Ричан (2013 р.).

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.